Нині – свято Олени. Чому в цей день у полі сиділи голі баби, а чоловіки підкидували яйця

За прикметами, льон, посіяний 3 червня, буде довгим. Тому селяни намагалися кинути хоч жменю льону в землю.

https://zakarpatpost.net/wp-content/uploads/2019/03/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Vib.pngУ народному календарі дата отримала назви, пише vsyamagik.ru

  • Альона (Олена) – довгі льони;
  • Оленин день;
  • Альонкин день;
  • Олена-льносейка, льняніця, посевніця;
  • Костянтин-вівсяник.

Церква 3 червня згадує святителя рівноапостольного царя Костянтина і рівноапостольну царицю Олену. Костянтин Великий (285-337) був сином Констанція Хлора і святої цариці Олени (приблизно 250-330).

Під час правління імператора Діоклетіана вісімнадцятирічного Костянтина взяли від батьків і відвезли в Нікомідію, де він жив при дворі в якості заручника. Коли імператор Діоклетіан відмовився від престолу, юнак повернувся в Галію, де після смерті батька, в 306 році, його проголосили імператором.

Костянтин Великий став обранцем Божим. Він здійснив справжній переворот не тільки в історії Візантійської держави, а й у всьому світі. У 312 році, незадовго до вирішальної битви з кесарем Максентієм, Костянтин побачив у небі хрест і напис «Цим перемагай». На наступний день він наказав на всі ті ознаки його війська нанести зображення святого хреста. Після перемоги імператор урочисто увійшов в Рим і велів на площі встановити свою статую з хрестом у правій руці.

Незабаром Костянтин видав в Мілані перший маніфест, який дозволяв всім безбоязно приймати християнство. Через рік був виданий другий маніфест, який наказував повернути християнам все нерухоме майно, відібране під час гонінь, і місця богослужбових зборів.

У 322 році Костянтин став єдинодержавним правителем Римської імперії, і християнство перемогло. Але, незважаючи на політику імператора, і прийняті ним на користь християн едикти, в Римі, як і раніше була сильна язичницька партія, і Костянтин все частіше стикався з протидією з боку язичників. Згодом він охолов до столиці і, залишивши Рим, на берегах Босфору заснував нову столицю, яка дістала назву Константинополь.

Незадовго до смерті Костянтин прийняв хрещення і мирно помер під час молитви 21 травня 337 року. За великі заслуги Православна церква іменує імператора рівноапостольним.

Мати Костянтина Великого, свята Олена (244-327), прийняла християнство рано. Прославилася вона тим, що знайшла Животворящий Хрест, Гроб Господній і інші реліквії Страстей, тому Костянтина і Олену згадують в день Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

3 червня: традиції і звичаї дня

За традицією, в церковних святцях 3 червня віддається пам’ять імператору Костянтину і його матері Олені, але все-таки основна увага в цей день приділяється рівноапостольному Костянтину Великому. У народному ж календарі на перше місце вийшла свята Олена. Сталося це тому, що її ім’я в простонародної розголосу – Альона, Олена, виявилося співзвучним сільськогосподарської культури цього часу – льону. Святу вважали покровителькою цієї рослини.

На Олену сій льон.

Посієш льон на Олену – будуть довгі льони.

Довгі льони – Оленини коси.

На Олену сій ранній льон і пізню пшеницю.

У цей день було прийнято сіяти коноплю і льон, якщо ж щось перешкоджало посіву, то намагалися хоча б покласти початок цій справі і хоч жменьку льону кинути в землю.

Однак в Новгородської губернії існувало і прямо протилежна думка, що в день святих Олени та Костянтина льон сіяти не можна, інакше він буде поганий і непоказний.

Для білизни і врожайності льону робили ряд магічних дій. Напередодні дня Олени всі жінки громади збиралися, і кожна приносила з собою по два яйця. Господині в мішок з насінням клали печені яйця, а чоловік, який сіяв льон, повинен був підкинути ці яйця як можна вище. Чим вище яйця будуть підкинуті, тим вище виростить льон.

Часто в якості засівальників вибирали найвищу людину в селищі. Перед посівом селяни завжди снідали, причому намагалися вживати продукти білого кольору. Шкаралупу яєць везли додому, товкли і додавали в корм курям.

Існував і інший цікавий звичай, за допомогою якого жінки «обманювали льон». Для цього при посіві баба роздягається догола з тим розрахунком, що льон, подивившись на її наготу, зглянеться над нею, вирішивши: «Ця жінка бідна – у неї навіть сорочки немає, треба її пожаліти і краще вродитися».

Льон сіяли в останню чверть місяця, при теплому вітрі після полудня. Якщо ж посіяти його при північному вітрі, то виростить жорстким.

Дівчата в цей день не заплітали коси, щоб вони були довші, а ввечері збиралися разом у трьох доріг і проводили спеціальний обряд, щоб догодити святій покровительці дня. Дівчата плели і шарпали уявний льон, нібито намагаючись вибити з нього срібне насіння, сучили кужіль. Вони вірили, що свята Олена побачить старання і подбає про долю дівчат.

zakarpatpost.net