Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 7 червня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Ужгородець, який учора підпалив себе, помер у лікарні. подію кваліфікували, як доведення до самогубства.

Про це повідомили в прокуратурі Закарпатської області.

На даний час вирішується питання про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні за територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Львові, що поширює свою діяльність на територію Закарпатської області, куди, відповідно, будуть скеровані всі забрані матеріали для з’ясування мотивів та обставин вчинку потерпілого.

Однією з ймовірних причин даного вчинку ужгородця, можуть бути події, які мали місце у 2016 році за його участі та участі співробітників правоохоронних органів та працівників однієї з приватних установ, що наразі слухається в Ужгородському міськрайонному суді.

Працівники прокуратури Закарпатської області висловлюють щирі співчуття потерпілому та його сім’ї. Прокуратура сприятиме об’єктивному і неупередженому проведенню досудового розслідування та встановлення всіх обставин справи.

Прикра подія сталася на Чорних озерах.

Там вивели пташенят дві пари лебедів, одна з них – родина з Кірпічки – лебідь-Тато та Леді Гага. У обох парах зараз по шестеро малюків.

У іншої пташиної сім’ї було семеро, але одне лебедя зникло. А зараз зник і глава пернатого сімейства. Про тривожну новину повідомила Mushak Alla.

“Загорська пара! 20.05 було сім лебедят, 27.05 вже лиш шість! Була😢💔❗️зник самець,27.05 ще був😡😡😡😡😡” – написала вона.

Коментатори допускають, що зловити і вбити самця могли або відпочивальники або роми.

Справа в тому, що лебеді не кидають родини, сам відлетіти кудись птах не міг.

Крім того, місцевий рибалка повідомив, що лебедя немає вже близько десяти днів.

Можливо, було б доречно організувати біля птахів патрулювання чи чергування з числа волонтерів та зоозахисників.

Корисні властивості волоських горіхів відомі здавна, тому вони є одним із популярних засобів народної медицини. Особливо багаті на корисні речовини горіхи молочної стиглості: це коли кора плоду молода і зелена, а внутрішні перегородки – м’які і світлі. Саме в такому віці плоди накопичують велику кількість вітамінів, насамперед С і групи В. Крім того, незрілий горіх містять йод, калій, кальцій, залізо, магній, органічні кислоти та ефірні масла. Такий набір корисних речовин робить різноманітні відвари та настоянки із зелених волоських горіхів хорошим засобом для лікування та профілактики багатьох захворювань, пише газета «Поради ЗДОРОВ’Я».

Обкладинка свіжого номера газети «Поради ЗДОРОВ’Я»

Настоянка на горілці та медові

В околицях селища Вилок, що у Виноградівському районі на Закарпатті, росте чимало дерев волоського горіха. Місцеві здебільшого збирають уже зрілі плоди. Однак є господині, для котрих волоський горіх – не просто продукт харчування, але й сировина для приготування цілющих лікувальних засобів.

– У нас горіхове дерево росте в саду, тому головний інгредієнт лікувальної настойки – завжди під рукою – розповідає  газеті «Поради ЗДОРОВ’Я» 65-річна Христина Лойош. – Дуже важливим в процесі приготування є правильне визначення зрілості горіха. Це потрібно робити не тільки за кольором шкірки (вона має бути соковита і ніжна). Плід всередині повинен бути м’яким. Найпростіше це перевіряти, проколовши горіх чимось гострим, наприклад зубочисткою чи великою голкою. Він повинен легко протикатися, а з дірочки має витікати сік. Такі горіхи легко розрізати ножем. До речі, підготовку плодів потрібно робити у рукавичках, бо потім руки не можна буде тиждень відмити.

Є багато методик зцілення. Так само, як і можна почути багато історій. Історія про мою маму особлива.

Думаю, мало з ким таке траплялося. Та саме цією історією хочу зміцнити віру людей у дива, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Моя мама зламала ногу, коли їй було шістдесят. Вона ніколи не обтяжувала рідних. А тут таке сталося. Їй самій у це було важко повірити.

На той час вона жила сама з батьком. Всі ми – троє її дітей – уже мали сім’ї і жили в інших містах. Мама з татом залишилися жити в селі, де ми всі народилися. Тому зайвим буде казати, скільки там було роботи. Ми намагалися їй допомагати, а вона примудрялася допомагати нам.

Але щороку хтось вибирався у відпустку, щоб посадити в селі картоплю, хтось – щоб підгортати, хтось – щоб зібрати. Навіть наші діти сприймали це як само собою зрозуміле і допомагали нам.

На Хустщині заробітки – традиційна родинна справа багатьох. Тут їдуть на сезонні роботи цілими родинами. Але важко трудитися хочеться далеко не всім. Комусь хочеться більш легкого заробітку. Так думав 26-річний Володимир (із етичних міркувань імена замінено) , пише газета «Неділя Закарпатські новини».

На заробітки вів їздив ще зі шкільних років. Спочатку із батьком – на літні канікули, а в старших класах уже й сам. Після отримання атестату вирішив не здобувати ніякої професії, оскільки вважав себе чудовим будівельником і без будь-яких дипломів. Тож мандрував Україною і спільно з іншими робітниками будував приватні будинки, готелі, розважальні заклади. Як правило, знайти «місце під сонцем» йому вдавалося, хоча не завжди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *