Лем вам сміх у голові. Найсмішніші анекдоти тижня

[Total: 0    Average: 0/5]

Сільський пуп правит столиць у себе в керті. Видит, за ним наблюдає ціла копанія дітваку із-за кущу.

-Што діти мої, і вам хочеся навчитися стульці чинити, – звідат уд них.

Хлопці начанают сміятися.

-Нєт, – кажут му. – Ми хочеме чути, отче, што кажут попи, коли клепачом попадают не в гвузд, а собі по перстах.

***

Дзвонок в турагентство:

– Паніко, пудкажіт ми, будьте добрі, які курорти Єгипті популярні у туристу?

– Хургада, Шарм Ель Шейх, Нувейба …

– Стоп, стоп, стоп. Нувейба ми пудходить. Дякую. Я кросворд рішаю.

***

У варош до молодої сім’ї приїхала з села тьоща. Они си з доньков пушли їсти ладити, касковати на кухню, а малинький хлопчик лишився з няньком у комнаті. Раз лиш малий звідат.

– Няньку, а я удкі ся взяв?
– Тебе лелека принесла.
– А ти?
– І мене тоже.
– І маму?
– І її.
– І бабку?
– Нєт, синку, бабу чорт принюс!

***

 

Їде мужик на машині. Видит – жона якась голосує. Рішив ї пудвезти. По дорозі она му каже:

– Дякую, ож сталисте ми, лем у мене ниє гроши.

Чулувік руль різко увернув і заїхав на лісову дорогу. Їду тони через хащу і  виїжджают на поляну. Мужик виходит, стелит на землі велику просиню.

Пасажирка ся позерат і лем очима кліпає:

– Як ви можете?!? – каже. – Я порядна жона, у мене чоловік, четверо діти…

– Я тоже добрий сім’янин. – утвічат ун. – У мене, правда, лем троє діточок, то они ще дуже малі. А ще в мене сорок зайцю дома. Не знаю, што ти си подумала, но аж не маєш гроши, давай, приступай до роботи. Рви траву!

***

Перед воротами рая  стоят стоят шофер автобуса і закарпатський пуп.
До них виходит святий Петро:
– Ти, шовере, проходь, а ти, батюшка, почекай мало.
Священик начинає ся возмущати:
– Як так? Я всьо життя церкви присвятив!
– Но тай што? У тебе в церкві уся чилядь спала, а у нього в автобусі – всі молилися!

***

Журналіст говорит із закарпатським депутатом:

– А ви впевнені, що ці дві вілли, особняк і три Мерседеси куплені на ваші гроші?

– Ясно, ож на мої! – каже депутат.

– А мені здається, що вони куплені на народні гроші.

– Ти што, чулу віче добрий, при свойому розумі? Удкіль у люди тулько гроши?

***

Дзвонит Цильо жоні:

– Алло, Маріко, а ти ся тобі хоче побути: на морі чи в хащі?
– йой, канєшно, Васлькоу, што на морі! Хаща в нас у кунці керта! А ти што у турагенстві? Путьовку нам береш?
– Та де, жоно добра! Я в магазині у вароші. Освежітєль воздуха нам для бударя купую!

***

Урок у школі в селі в Тячівському районі. Молода вчителька:
– Хлопці, якщо ви скажете, яка з частин мого тіла вам найбільше подобається, я зможу вам передбачити, ким ви станете, коли виросте. Ось тобі, Іванку, що в мені найбільше подобається?
– Мені ся любит ваше волосся.
– Ну ось, значить ти будеш перукарем. А тобі, Сергійку?
– А мені ваша кожа ся любит . Она така файна, загоріла і нєжна.
– Так, а ти у нас, схоже, будеш косметологом. Ну а тобі, Петрику, що?
– Зуби. Они у вас дуже файні білі.
– Ну, з тобою теж зрозуміло: ти – майбутній стоматолог. А тобі, Юрчику?
– Знаєте, я всьо поняв. І не звідайте ня. Хоть ферми в нас у селі ниє, бо я точно буду доярков!

***

Прийшов Мигаль до дохтора. Нервозний такий, аж ся трясе.

– Пане дохтор. У мене проблеми з тим, што ви ми призначили, коли бувим у вас прошлий раз.

– Што ся стало, Мигальку? Хуже ся чустуєте?

Йой! І не звідайте! Ви ми казали принімати перед сном стакан молока і теплу ванну. Но та ще молоко куди не йшло, а вот ванна… Розумієте, уже після перших десяти літку мене начинат так сильно тоншити. Што бульше пити не годеним.

zakarpatpost.net

Comments are closed.