Закарпатця напоїли до нестями і відвезли в морг, заздалегідь домовившись із персоналом

[Total: 3    Average: 3.3/5]

Прокинувся, а навколо мерці

Є такі люди, які вибивають гроші з невинних людей.

От якийсь багатий дядько покаже на тебе пальцем – і вишибайло витрясе з тебе душу, щоб витягти гроші, яких зажадав мажор, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ»

Був у нашому місті один такий – Петро. В нього ні совісті не було, ні жалю. Хтось бодай якийсь маленький бізнес почне, а Петро вже тут є. Загинає він таку страшну суму відкату, що люди не можуть кінці з кінцями звести після цього. Тому в нашому місті його дуже боялися.

Але людям це так набридло, що вирішили вони провчити його. Якось напоїли Петра до нестями і відвезли в морг, заздалегідь домовившись з медичним персоналом. Бо їхніх родичів теж Петро кинув. Прокидається Петро від холоду. А навколо  – голі стіни та голі мерці, та ще й із бирками на ногах.

Тоді, мабуть, вперше Петро відчув справжній жах. Не вирватися звідси, не покликати когось. Заходять вранці в «анатомку» спеціалісти. Крізь двері Петро чує, що ніби мерців спалювати хочуть. Петро кричить щосили – не хоче він у вогонь. В двері кулаками лупить. Але люди за дверима на те не зважають. Навпаки – один із них каже, що це, мабуть, бомж якийсь. То треба і його спалити, бо людям жити заважає.

Петро вже став і ридати, гроші пропонує за свою душу. Але люди за дверима не хочуть з ним ніяк домовлятися.

А потім один каже:

– А, та це вишибайло Петро. Йому вже давно час горіти в пеклі. Тому не біда, коли його спалити – ніби ненароком.

Якось у цю критичну мить не міг Петро допетрати, що ніякого крематорію в цьому містечку нема. Та й лячно йому з мерцями в одній кімнаті бути.

І раптом один чолов’яга каже:

– Слухай, Петре, дуй звідси! Але ще раз будеш когось трусити, спалимо тебе. Навіть не проси потім.

Тут двері розчинилися. І Петро побачив дебелих чоловіків. Вони були в масках та халатах, тому жодного він не впізнав.

Петро миттю вилетів звідти – тільки б на свіже повітря.

Після цього Петро виїхав із міста. Не міг стерпіти такого сорому – як його, котрий наводив на всіх жах, так ганебно розвели? Та й страх його пройняв до самих кісток: а що, коли й справді один невірний крок – і його спалять?

Микола ЗАН, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *