Де на Закарпатті похована дочка Ярослава Мудрого

[Total: 0    Average: 0/5]

Чи знаєте ви, яке відношення має дочка Ярослава Мудрого до Закарпаття? Виявляється – чимале. По-перше, вважається, що саме Анастасія була прихильницею заснування православних монастирів в Угорщині. Тому деякі історики вважають, що саме вона сприяла заснуванню першого в нашому краї монастиря на Чернечій горі в Мукачеві (тобто закарпатське православ’я має пряме відношення до Києва і жодного – до Москви, його російську церкву тут нав’язала лише радянська влада) , пише газета «Неділя Закарпатські новини».

У 1000-х роках, як свідчать джерела, тут уже існувало поселення ченців з Києво-Печерського монастиря, які оселилися в Карпатах, аби бути ближче до своєї покровительки. Згодом у 1240—1241 рр. під час монгольської навали монастир було зруйновано.

Але й це ще не все.  За давньою легендою, саме під руїнами Хустського замку у кришталевій труні з масою золотих скарбів поховано Анастасію, яка була дружиною угорського короля.

Анастасія була наймолодшою дочкою Ярослава Мудрого. Народилася приблизно у 1028 році. А вже у 1038, коли вона мала всього 10 років, її видали заміж за угорського герцога Андраша (Андрія), який, рятуючись від переслідувань з боку короля Іштвана I, втік до Києва.

У 1046 році подружжя переїхало жити до Угорщини.  Андраш захопив престол і став королем. А його дружина, будучи православною, а не католичкою, взялася будувати на угорській території православні монастирі. Так сталося і в Жоржині, тобто на Чернечій горі.

Утім життя київської князівни, яка не раз бувала в нашому краї, назвати спокійним не можна.

У 1053 році вона народила сина, якого назвала Шоломоном. Через те, що він став спадкоємцем трону, між королівською парою почалися конфлікти, а найзапеклішою була боротьба Анастасії з шовгором (братом чоловіка) Белою, адже до появи на світ племінника саме він бачив себе майбутнім королем Угорщини.

А тим часом Андрій почав хворіти, його розбив параліч, тобто фактично державою правила Анастасія.

Але у 1060 році Бела піднявся проти брата на повстання і переміг. Андраш не витримав болю і помер.

Анастасії довелося з дітьми втікати. Притулок вона знайшла в німецького короля Генріха IV, сестра якого Юдіт-Марія на той час уже була заручена з Шоломоном. Жила родина у Баварії і ні в чому собі не відмовляла. Більше того, німці погодилися напасти на Белу і допомогти Шоломону захопити владу. Саме до цього підбурювала Генріха київська князівна. Але несподівано з Белою трапився нещасний випадок – і він помер.

Тож трон дістався Шоломону практично без проливання крові родичів. Він просто з німцями вдерся в Угорщину і зайняв престол. На знак подяки за допомогу Анастасія подарувала баварському герцогу «меч Аттіли» – найбільшу угорську королівську реліквію, яка, за переказами, належала ватажку гуннів.

Однак хоч корона й дісталася Шоломонові, але він був неповнолітнім, тож фактично державою знову керувала Анастасія. Згодом вона вдруге вийшла заміж за німецького графа Пото.

Утім син підріс, і між ним та матір’ю почалися розбіжності. Існує навіть легенда про те, що вона прокляла Шоломона за те, що він почав ставити власні інтереси вище державних і порушив мирний договір з двоюрідними братами. Одного разу Шоломон навіть підняв руку на матір.

А невдовзі сини Бели Геза і Ласло скинули Шоломона і захопили владу. Усій родині знову довелося втікати до Німеччини. Туди ж вирушила і Анастасія.

Крім Шоломона у неї були ще син Давид та дочка Аделаїда.

Коли померла Анастасія – точно не відомо, але це сталося до 1094 року, бо в цей період про неї згадують вже як про мертву.

За оповідками, поховав її молодший син Давид, який мав зовсім інший характер і якого історики описують як дуже добру  і милосердну людину. Оскільки вона хотіла знайти вічний спокій на території своєї другої батьківщини, тобто Угорщини, десь біля Тиси, яку дуже любила, тіло правительки помістили до кришталевої труни, насипали у неї багато золота та різних скарбів і закопали на високій горі у Хусті – на задвірках тогочасної угорської держави.

Цей невеликий населений пункт на той час мав важливе стратегічне значення, адже через нього пролягав соляний шлях, яким ще з часів Римської імперії везли сіль із солотвинських солерудників  до країн Західної Європи. Древня кераміка, яку знайшли в Хусті на Замковій горі, свідчить про те, городище на тому місці було ще 3000 років тому. Там же на вершині була й невеличка дерев’яна фортеця. Тож після смерті Анастасії там поставили ще й дерев’яну церкву та охорону.

Однак уже незабаром, у 1090 році Ласло І, аби приборкати гордовитих слов’ян, які не хотіли коритися угорському правителю, почав зводити на горі кам’яний замок, тож охоронцям могили Анастасії довелося покинути місце під наступом короля. А оскільки свою родичку новий правитель навіть після смерті вважав найбільшим своїм ворогом, то наказав знищити не лише напис над її могилою, але й стерти її ім’я з усіх угорських документів.

І справді, донедавна в жодному офіційному джерелі Угорщини не було згадок про те, як звали дружину Андраша.

Однак варто згадати ще одну гіпотезу щодо смерті Анастасії. Зокрема, вважається, що вона в 1070-х роках постриглася в черниці і померла в Австрії.

Принаймні жодна з версій досі не мають наукового підтвердження.

Утім майже через тисячу років хустські старожили досі розповідають легенду, що десь на Замковій горі є особлива могила, в якій поховано угорську королеву. Але ніхто раніше навіть не здогадувався, що насправді мова йде про українську жінку – доньку самого Ярослава Мудрого.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.