Підбивана шалата по-тячівськи
Нині існує досить багато сортів листового салату – латук, ромен, руколла, айсберг тощо. І хоч усі вони відрізняються один від одного на вигляд та смак, та закарпатці усіх їх здебільшого називають одним словом – шалата.
Великої популярності у регіоні шалата не отримала. Зазвичай її використовують як прикрасу для святкових страв, наприклад, для оформлення салатів. Або ж вживають у сирому вигляді прихильники здорового харчування і вегетаріанства, бо зелень містить величезну кількість корисних речовин і є повноцінним дієтичним продуктом.
Та все ж є господині, котрі не уявляють собі спекотний літній день без холодного супу із листового салату. Одна з них – 61-річна Василина Носа із села Красна, що на Тячівщині, котра взяла участь у нашому конкурсі «Рецепт у спадок».
– Підбивану шалату у нашому селі зараз готують одиниці. У нашій родині, скільки себе пам’ятаю, завжди її готували. Зелень маємо свою – щороку сіємо грядки біля хати, – розповіла газеті «Домашня кулінарія» пані Василина. – Цією стравою смакувала, коли була ще малою, а зараз із задоволенням готую її для своїх онуків. Рецепт не змінюється кілька десятків років.
Оскільки родина в нашої читачки чимала, готує страву у 5-літровій каструлі.
– Шалати беру «на око», у залежності від цього суп виходить різної густини. Великий пучок листя добре промиваю 3-4 рази у холодній воді. Салат рву руками, а не нарізаю, так смачніше і корисніше, добре посипаю його сіллю, – ділиться секретами приготування страви пані Василина. – Далі змішую 3 літри кислого домашнього молока, 1 літр кип’яченого солодкого молока і 1 столову ложку з вершком борошна. Все добре збиваю вінчиком, додаю пучок подрібненої зелені часнику і кладу на плиту, щоб підігрівалося. Суміш постійно помішую. Як тільки починає закипати, всипаю шалату, не перестаючи помішувати. Через 7-10 хвилин додаю в каструлю пучок подрібненої зеленої цибулі і пучок подрібненого кропу. Дати ще кілька хвилин покипіти – і все: страва готова.
Підбивану шалату, переконує господиня, можна їсти кожен день – це смачно і корисно. Страва дуже смакує охолодженою, а також у поєднанні з токаном (кукурудзяною кашею) чи молодою картоплею.
А ще пані Валентина рекомендує заготовляти листовий салат про запас – заморожувати його можна, як звичайну зелень, загорнувши у харчову плівку. Тоді підбивану шалату по-тячівськи можна готувати і взимку.
До речі, заправляють шалату і на Мукачівщині. Її рецепт значно відрізняється від тячівської. Але, як переконує закарпатський фотограф і мандрівник Ігор Меліка, результат перевершить усі очікування.
Для приготування заправленої шалати по-мукачівськи потрібно змішати 0,5 л сметани, 0,5 л кефіру і 3 ст. ложки борошна. Цю суміш тонкою цівкою влити у 3 літри дуже гарячої води і, постійно помішуючи, довести на вогні до кипіння. Додати добре вимите листя салату (біля 400 г) і великий пучок подрібненого кропу. Довести суп до кипіння і варити ще 3-5 хвилин.
Поки суп вариться, нарізати довгими, тоненькими шматочками 150 г копченого сала і 150 г бекона. Обсмажити м’ясну суміш на сковороді до золотавого кольору і додати її в киплячий суп.
Посолити, поперчити і варити ще 2-3 хвилини.
Смачного вам із газетою «Домашня кулінарія»!
Передплатити газету «Домашня кулінарія» можна у кожному поштовому відділенні України або у свого листоноші.
Передплатний індекс: 68339.
Залишайтеся з нами та радуйте дітей, коханих, батьків та друзів неперевершеними стравами!
