АНОНС. У політиці всі зайняті власним піаром, а реальний стан справ усім байдужий
Таке враження, що українське суспільство інтенсивно випаровує власні гріхи. Вони здіймаються до самого неба, згущуються там і зависають угорі густою хмарою. Вона діє, як лінза: концентрує сонячні промені і спрямовує їх на землю, випалює тут усе живе, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Нагрішили ми за три десятиліття чимало, бо так звана розбудова держави була насправді тільки розвалом усього і вся. Менш зрозуміло, чому страждають зовсім малі діти. Дощу чекаєш як манни небесної. Проте він швидко минає, і знову те саме. Здається, ніби після дощу спека стає ще безнадійнішою і всеохопнішою. Принаймні, переносиш її значно гірше. Вона проникає тобі просто у мозок, плавить його, виганяє звідти усі позитивні думки. Здається, що жара струменить зсередини тебе, випалює нутро, змінює твою особистість.
У політиці всі зайняті виключно власним піаром, натомість реальний стан справ усім байдужий. Наші політики і чиновники давно живуть у власному паралельному світі, який не перетинається з дійсністю рядових громадян. Вони там обговорюють якісь високі абстракції, а те, що відбувається унизу, їх абсолютно не цікавить. При цьому громадські активісти заявляють, що постійні учасники телевізійних ток-шоу навіть це роблять якось неправильно і злочинно. От коли в екрани залізуть ці самі активісти, тоді у нас все буде нормально. Дуже хочеться у це вірити, проте капосна скептична натура чомусь пручається. Знаєш, що все буде так, як завжди.
Закарпаття живе різноманітними фестивалями та аваріями, причому перше плавно перетікає у друге і навпаки. Фестивалі більш одноманітні і прогнозовані, зате аварії просто вражають своєю вигадливістю: комунальна сфера, шляхово-транспортні пригоди, стихійні лиха… Це все іде конвеєром і давно вже не дивує. Не встигаєш сприйняти одне лихо, як за ним слідує уже друге, відтак – третє, і їх теж просто перестаєш сприймати як щось екстремальне. Вони перетворюються на норму життя. Вчишся жити на пороховій бочці, яка до того ж щомиті заново вибухає.
Ужгород готується поринути у традиційну літню сплячку, з якої виходить тільки перед самим 24 серпня. Завершуються іспити у вузах, студентська молодь потихеньку зникає з випаленого спекою міста. Закриваються сезони у різних культурних закладах. Не сказати, що вони були дуже насичені. Липень обіцяє бути цілком мертвим. Саме тому на нього призначили парламентські вибори, а тепер десь нагорі і самі злякалися, що вони накоїли. Але пізно: виборчий процес у нас безперервний – якщо вже сказали А, то мусять дійти до самого Я. Політичні діти вступають у все гостріший конфлікт зі своїми політичними батьками, чиїм породженням вони і є. За дітей – їхня наївність. Вони щиро вірять, ніби здатні щось кардинально змінити. Вони хміліють від цієї віри і прагнуть заразити нею усіх нас.
Що ж відбувається в Закарпатському політикумі? Що чекати від виборів?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 21 червня.
