АНОНС. Як дикі кабани допомогли закарпатцю оселитися в Канаді

Хто не мріє про те, щоб знайти колись справжній скарб? Та ще й такий, щоб дозволив більше вже тяжко не гарувати, а насолодитися життям уповні, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Наш сусід Симко теж про це дуже мріяв. І дожився він до того, що все ж таки одного дня той омріяний скарб таки знайшов. Скарб був захований у лісі. І, видно, не так вже й давно. Не опришки ж його там залишили. Селяни безліч разів, мабуть, повз нього проходили, збираючи гриби. Та навіть подумали не могли, повз яке багатство ходять.

Але скарб прийшов у руки не так просто – ця пригода Симкові ледь не коштувала життя. Пішов він якось у ліс, щоб нарубати там тичок на квасолю. А заодно призбирав собі ще й трохи грибів. Але тут він почув якийсь дивний шум. Ніби це й не потічок біжить, і не людина йде. А коли озирнувся, то просто застиг від жаху – на нього сунуло стадо диких свиней.

Добре, що в школі Симко був добрим спортсменом. Та ще довго й потім брав участь у якихось змаганнях. Та ні, чемпіоном району чи області він не був. Але деяка вправність залишилася в його тілі ще й тепер. Тож за кілька хвилин Симко був уже на вершечку дуба. І дуже вчасно він туди забрався. Бо кабани дуже полюбляли жолуді. Але коли побачили людину, стрімголов посунули на неї. Може, думали, що чоловік відбере в них їжу.

Видно, звірі були зараз дуже голодні і тому розлючені. Жолудів тут їм перепало вкрай мало. Можливо, тому, що недавно тут уже поласували ще й якісь інші звірі. Тож це кабанам додало ще більше ненависті до бідного чоловіка. Вони раптом почали з великим ентузіазмом підкопувати дерево. Симко сподівався на диво – вірив, що той дуб таки має міцне коріння. Тож за годину чи дві звірі не впораються зі своїм завданням, над яким природа працювала добрих кілька десятків років. І нарешті їм це обридне.

Навколо не було ні душі. У полі зору Симка не простежувалося жодного села. Хіба що впізнав ту залиту сонцем лісову дорогу, якою йшов сюди. Але звірі теж були дуже впертими. Вони рили землю просто під дубом – напевно, вкладаючи у цю справу чимало злості.

Та диво таки і справді сталося. Раптом Симко почув якийсь віддалений гуркіт. Тільки згодом він зрозумів, що це був звук поїзда. Електричка проїхала таки далеченько, але ж погода була гарна і безвітряна. Тому Симко і почув ці звуки, які долинали так здалеку. Як би там не було, але саме ці звуки відлякували звірів. І вони почали розгублено роззиратися довкола.

Що ж відбувалося далі?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «ПОРАДИ».

Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 28 червня.