Які закарпатські змії найбільш корисні для людей

Ужгородський зоолог розповів, чому плазунів убивають, чи живуть вони у містах і що робити при зустрічі з ними.

«Нещодавно косив, то змії аж підскакували. Я різав їх, як траву», «Під капот автомобіля заповзла гадина. Вбив її, щоб дитину якусь не вкусила», «Купалася у річці і побачила слизьке довге чудовисько. Чоловік закидав його камінням, бо дуже страшно було!» Таке зараз можна почути чи не на кожному кроці. Закарпатці переповідають страшні історії, зазвичай більше надумані, ніж реальні і виставляють фото вбитих плазунів у соцмережі. Часто вони позабавляють життя абсолютно не отруйних змій і цим навіть пишаються.

Отже, чому символом медицини є саме полоз, а не отруйна змія? Чи взагалі варто боятися від змій? Чому вужі та полози цілковито безпечні? Які міфи про плазунів досі популярні на Закарпатті? Що треба робити при зустрічі зі змією? Про це та інше під час наших «Недільних бесід» ми говорили з  завідувачем кафедри зоології УжНУ, кандидатом біологічних наук, справжнім знавцем змій Федором КУРТЯКОМ.

На Закарпатті масово вбивають змій. Як відрізнити ядовиту від не ядовитої?

Загалом на Закарпатті є 5 видів змій: полоз, мідянка, вуж звичайний, вуж водяний і лише один із них – гадюка є отруйним. На жаль, із нею часто плутають звичайного вужа. Як розрізнити? Є багато типових ознак вужів, про які необхідно знати. По-перше, треба мати на увазі, що тіло у вужа поступово звужується до хвоста, тому сам хвіст у нього довгий. У гадюки ж навпаки валькувате веретеноподібне тіло, хвіст короткий, тіло товстіше, і звужується різко. Тобто гадюка має практично однакову товщину, а до хвоста різко звужується. Тому тіло гадюки виглядає майже як обрубане. По-друге, вуж має інший колір шкіри. Гадюка переважно є сірою і на спині в неї є чорний зигзагоподібний візерунок. Але вона може бути і чорною, без візерунка. Такі бувають на Рахівщині. На Березнянщині гадюки коричневого бурого кольору. Тобто забарвлення цих плазунів трохи варіює. Тому на нього покладатись особливо не варто. Крім того, водяний вуж може мати на спині плями, розташовані в шаховому порядку, які можуть здатися зигзагоподібним візерунком і ввести людину в оману. Утім якщо роздивитися більш уважно, можна помітити, що малюнок складається з окремих цяток, а не з суцільного зигзага. По-третє, але це вже для найбільш уважних. У вужа зіниці — звичайні круглі, а у гадюки — вузькі і вертикальні. По-четверте, варто придивитись до голови. У гадюки вона нагадує шестикутну, загострена, покрита дрібними щитками, добре відмежована від тіла і це помітно, а у вужа на голові великі щитки і сама голова майже овальна. По-п’яте, на щоках у вужа є яскраво-жовті або оранжеві плями. Але у водяного вужа їх немає, тому іноді його плутають із гадюкою. По-шосте, водяні вужі живуть у водоймах, а звичайні можуть лазити по деревах. Тому якщо на дереві ви побачили плазуна – це не гадюка, а вуж. Крім того, вужі можуть виростати до досить великих розмірів. А от гадюки сягають в довжину до 75 сантиметрів,  тобто вони менші. Взагалі гадюка майже ні на кого не схожа.  І не треба боятися від змій, першими вони ніколи не нападають.

 Де в основному можна зустрітися з плазуном?

Гадюки в нас зустрічаються досить високо в горах, понад 250-500 метрів над рівнем моря. На рівнині зустрітися з гадюкою не можна. Улюбленими їхніми місцями є кам’янисті розсипи на вершинах гір, де вони гріються. Крім того, вони можуть бути у яфинниках, куди люди йдуть за ягодами. Але найчастіше вони ховаються у заростях папороті. Хоча це дивно, адже там досить прохолодно, проте гадюки в таких місцях дуже часто зустрічаються. Щодо інших змій, то на рівнині поширені мідянки. Вони формують популяції у межах Ужгорода, наприклад, у музеї архітектури і побуту є стійка популяція цих плазунів. Є вони і на БАМі. Утім треба пам’ятати, що ці змії занесені до Червоної книги України. На рівнині також можна зустріти обидва види вужів – вуж звичайний, який відомий всім через те, що має темне чорне тіло і жовті або білі вушка. Водяного вужа можна побачити у будь-яких закарпатських річках – Уж, Латориця, Ріка та інші. У водоймах він зустрічається у досить великій чисельності, оскільки живиться рибою. Найчастіше закарпатці зустрічаються саме з цим видом плазунів. Проблема саме в тому, що на спині у вужів є сірі і темно-сірі ромбики, які формують щось на зразок зигзагоподібного візерунка гадюки. Тому цих невинних абсолютно не отруйних змій убивають найчастіше. Однак у гірській річці або біля неї навряд чи можна зустрітися з гадюкою. Обидва види вужів можна побачити  по всій рівнині аж до висоти до 500 метрів над рівнем моря. Мідянок також можна зустріти досить високо, однак вона найбільше тяжіє до рівнини, бо є досить теплолюбною.

Крім того, на території Закарпаття зустрічається одна з найбільших змій України, розмір якої сягає часто більше 2 метрів. Це – ескулапів полоз, або полоз лісовий. До речі, саме ця  змія зображена на символі медицини. Часто думають, що вона отруйна, але насправді – ні. Справа в тому, що полоз оздоблював собою посох Ескулапа. Згідно з легендою, давньогрецький бог медицини і лікування Асклепій, йшов, спираючись на посох, до палацу критського царя Міноса, який покликав його воскресити померлого сина. По дорозі посох обвила змія, і Асклепій убив її. Слідом з’явилася друга змія, з травою в роті, за допомогою якої вона воскресила першу змію. Асклепій знайшов цю траву і з її допомогою став воскрешати мертвих. Отже, Ескулапа (давньоримського бога, що вважався аналогом Асклепія) почали зображувати в руках із посохом із полозом, а його дочку Гігієну – у руці з чашею. Ці два символи поєднали і вийшла емблема сучасної медицини. А чому полоз саме полоз? Він колись вважався домашньою твариною у римлян, бо знищував гризунів. Колись під час завойовницьких війн, можливо, римляни цю змію перенесли і до нас. Але в них він жив поруч із людьми, плавав у їхніх банях, басейнах, його вважали там таким же домашнім улюбленцем, як тепер у нас котів. Насправді полоз є однією з найкрасивіших змій із усіх, які в нас проживають. Він теж занесений до Червоної книги України! Крім того, що він охороняється законом, якщо він поселяється на якихось ділянках наших земляків, особливо, якщо вони в лісі (найбільше полоз полюбляє буковий ліс), цьому потрібно лише радіти, адже він справді знищує гризунів, які є рознощиками інфекційних захворювань. Тобто ці змії насправді лише допомагають людям і не становлять ніякої небезпеки.

Крім цих змій є  на території Закарпаття і один вид безногих ящірок. Вони цілковито безпечні, але нагадують змію.

В умовах закарпатських міст чи можна зустріти ядовиту змію?

Ні. Навіть якщо говорити про міста, розташовані у гірських ділянках, вони усе ж знаходяться в долинах річок, на висоті меншій, ніж зустрічається гадюка. Свого часу, щоправда, гадюка була описана з території Виноградівського, Ужгородського районів біля Руських Комарівців. Але в подальшому ці знахідки підтверджені не були. Ще в 50-х роках була описана гадюка в лісі на Шахті у межах Ужгорода. Але знову ж таки ці знахідки не було підтверджено в подальшому. Єдине, на території Виноградівського району може зустрічатися інший вид змій – гадюка степова, що має назву ренальді, оскільки були знахідки за 40 кілометрів від кордону з Угорщиною. Тому якщо хтось побачить в межах Берегівського, Виноградівського районів гадюку, дуже прошу звернутися до нас на кафедру. Але випадків укусів цих змій на території області не було. Убивати їх також не потрібно, бо це – найрідкісніший вид змій на території Європи. Відомих ні в Україні, ні в Закарпатті популяцій цих плазунів немає. Проте ймовірно, він може зустрітися десь у нас. А загалом у межах міст можуть формувати популяції вужі. Якщо є водойми – ставки, озера, там може жити звичайний вуж, якщо є річки, то водяний. Наприклад, в Ужгороді вуж водяний зустрічається на берегах Ужа. Крім того, мідянка. Люди створюють для неї сприятливі умови, викошують траву, вона живиться гризунами, де їх теж достатньо, тож вона досить часто поселяється в населених пунктах. В Ужгороді також можна її зустріти. Полоз лісовий також жив у лісі на Шахті. Зустрітися з ним можна і в Березному, Міжгір’ї, але в присілках або на окраїнах міст. Шум їх відлякує, а змії дуже добре відчувають вібрації.

Що робити, якщо вуж заповз до квартири чи до хати?

Якщо хтось вдома знайшов змію, значить там є умови для її проживання. Якщо плазуна виявили не на першому поверсі, туди міг потрапити полоз, вони прекрасно вилізають на висоту. Вужі рідко, але теж можуть виповзати на дерева.  Якщо мова йде про приватний будинок, значить господарі створили для змій сприятливі умови. Можливо, у дворі є дрова, захаращення, порожнини у фундаменті, під якими вони можуть жити, навіть оселитися на зимівлю. Або ж на подвір’ї  є гризуни. Якщо люди не хочуть жити на одній території зі зміями, їх не потрібно знищувати, вони знайдуть і інше місце, треба просто навести порядок, подивитися, чи немає гнізд для зимівлі, для схованки, провести дератизацію території, тобто знищити гризунів, аби не було кормової бази, викошувати траву. Таким чином змії оберуть собі інше помешкання. Але люди створюють для них хороші умови проживання у себе ж на подвір’ї і потім жаліються.

Що робити при зустрічі з ядовитою змією?

Якщо людина йде у ліс, особливо збирати яфини, необхідно мати на собі штани з цупкої тканини, взуття має бути або шкіряним, або гумовим, яке гадюка не зможе прокусити і слід добре стежити за тим, куди ставати, аби на неї не наступити, за тим, що брати в руки, щоб її випадково не спіймати. Більшість укусів припадає на верхні і нижні кінцівки. Гадюку через забарвлення на камінні у горах важко побачити, тому треба бути обережним. Вона не полює активно, на здобич чекає у засідці, як наслідок – на людину ніколи сама не буде накидатися. Вкусить гадюка лише в тому випадку, якщо на неї хтось або наступив, або взяв у руки, просто не помітивши через забарвлення.

Чи правда, що вужі можуть пити від корів молоко?

Ні! Це – неправда! Молоком вигодовують малят лише ссавці. Змії не виробляють молоко. Рідко взагалі турбуються про потомство. Їм навіть немає чим це молоко випити. Ця легенда виникла через те, що змій часто можна було побачити у хлівах. Але вони приповзали туди не пити молоко, а грітися, оскільки там завжди тепло, а вони тварини холоднокровні і тяжіють до теплих місць.

Якщо хтось вирішив підгодовувати вужа, чим його можна пригостити?

Нічого давати не треба. Якщо він там живе, значить має що на тій території їсти. Чим живляться наші змії? Водяний вуж – рибою, звичайний вуж – найчастіше земноводними (скажімо, жабами), гадюки, полози, мідянки – зазвичай гризунами. Дрібні плазуни – комахами. Змій підкормлювати взагалі не потрібно та й насправді це зробити складно, бо змія не буде чекати, поки людина принесе їй їсти.

Дехто утримує вдома пітонів. Як за ними доглядати?

Їх годують гризунами, а поки вони маленькі – личинками комах, або комахами. Проблема в тому, що пітони можуть втекти, а потім виникає маса легенд, що нібито хтось їх привозить, випускає. У нас це неможливо! У нас усього 10 видів плазунів і лише 5 видів змій, а це означає, що умови і клімат Закарпаття їм не зовсім підходить. Тому якщо в нас випустити змій, які мешкають у теплішому регіоні, вони просто не переживуть зиму… ну й навіть літній період, якщо не знайдуть достатньо кормової бази. Тобто нові види плазунів у нас прижитися не можуть, наша область – не тропіки. Хоча, для прикладу, у Великій Копані була знайдена досить стійка популяція червоновухої черепахи. Скоріш за все, колись акваріумісти їх завели, вони від них втекли, чи їх випустили в природу і у зв’язку з потеплінням клімату їм наші зими підійшли. Але вони живуть не лише в нас, але і в центральній та південній Україні і до змій черепахи не мають абсолютно ніякого відношення.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net