Неподалік від центру закарпатського містечка можна натрапити на справжні африканські джунглі

[Total: 0    Average: 0/5]

Дехто з хустян настільки радіє тому, що п’ять років тому відремонтували центральну частину, що більше нічого в місті не помічає.

  • ⇒ Подавайте оголошення в газету «Закарпатські оголошення». Телефон: (050) 222-50-50

Навіть коли у 2018 році в одному з районів містечка встановили туристичний вказівник, місцеве видання написало, що в Хусті з’явилася туристична родзинка. Хоча в інших населених пунктах краю таких «родзинок» давно десятки. Не кажучи вже про Ужгород. Це – не скульптура, не пам’ятник, а просто знак, на якому написані назви міст-побратимів Хуста.

Біда, бо основна частина хустян за межі міста взагалі не виїжджає і об’єктивно оцінити обсяги робіт у місті просто не може.

Але мова не про це. Коли в на єдину в середмісті клумбу висадили квіти, у соцмережах радісно писали, що місто дякуючи владі, Хуст процвітає.

Тож як він «процвітає» трохи далі від центру, з’ясовували журналісти zakarpatpost.net.

Невелика річка, що перетинає собою Хуст, ніби ділить місто на дві реальності: центральну частину, яка останнім часом є справді впорядкованою та периферійну, яка своїм виглядом повертає нас на століття назад.

Хустець. На річці плавають фекалії і риба вся загинула

Вулиця Міська хоч і майже в середмісті, але по той бік Хустеця. Веде вона до парку колишнього меблевого комбінату. Але про нього – трохи згодом.

Отже, прямуємо саме туди… від приринкової площі,  через місток.

Перше впадає у очі те, що асфальт ця дорожня артерія не бачила. Дорога – суцільні ями та вибоїни.

Озера на вулиці Міській у Хусті

Калюжі нагадують озера, деякі з них, перефразовуючи назву найвідомішої закарпатської водойми можна назвати ХустЗНЕвірськими. Чому так… бо просвітку на те, що на них ляже в найближчій перспективі дорожнє полотно поки що немає. Хоча хочеться вірити, що цей час дуже швидко настане.

Вода у довжелезних калюжах глибоченька – вище кісточок. Хоча коли пішов дощ, ми вже були далеко від цього місця, тож можна тільки уявити, що там робилося після зливи.

Рослинність багата, як у тропіках

Про запахи від Хустеця – годі й говорити. Загалом водойма нагадує велику  сміттєву урну.

Окремі продавці з ринку виносять туди сміття. «Допомагають» у плані екології і власники транспорту та водії, що паркуються навпроти. Загалом неподалік, на Конституції, розкинувся несанкціонований третій автовокзал.

Хоч Хустець і почали впорядковувати, але з тими, хто його засмічує досі ніхто не бореться.

А тепер повернемося на вулицю Міську.

Є де скупатися

Досить довга транспортна артерія майже на всій своїй протяжності нагадує первісний ліс. Дерева там дійсно такі розлогі, як у осерді Карпат… а трава висока і соковита, як на галявинах.

Навіть на тротуарах ростуть дерева

Сам парк хоч свого часу волонтери й приводили до ладу, він знову досить занедбаний. Поруч розбиті скляні пляшки свідчать про те, що нещодавно там проходив фуршет на лоні природи… у парку траву скошено, кущі обрізано.

Перила вздовж річки, незважаючи на те, що вони металеві, у багатьох місцях поламані, зігнуті або взагалі вирвані, як кажуть, «із корінням».

Здається, ходили там не сучасні хустяни та мешканці району, які називають себе європейцями, а варвари-чужинці… тай то десь із первісної епохи.

Дорожній знак, який там колись був, уже навіть не видно, про що хотів сповістити водіям.

Що ж мають робити водії?

Загалом враження від вулиці не надто райдужні, хоча емоцій, звісно, багато… як після відвідин атракції з назвою «кімната страху».

Але чомусь складається враження, що знаходиться дорожня артерія зовсім не в Хусті, а десь в африканських джунглях.

zakarpatpost.net

Comments are closed.