Адвокатка розповіла про нові деталі смерті берегівської поліцейської, як закарпатці ділять дітей при розлученні та чому жінки дозволяють себе бити

[Total: 0    Average: 0/5]

А також про хабарі, корупцію та покривання злочинів

Хоча Україна й правова держава, та закони чесно виконуються далеко не всіма і не завжди. Крім того, далеко не всі закарпатці знають свої права й готові їх відстоювати.

  • ⇒ Подавайте оголошення у газету «Закарпатські оголошення» ⇒ 050 222-50-50

Однак деколи виникають ситуації, коли це робити необхідно. Тоді на допомогу приходять адвокати.

Тож як діяти, якщо людина потрапила в аварію, як вирішувати майнові спори, що робити, якщо просять хабар, як не стати жертвою рейдерських зазіхань і захистити бізнес, що робити, якщо страхова компанія відмовляється виплачувати компенсацію?

Про це та багато іншого під час наших «Недільних бесід» розповіла адвокатка Наталія ДУБЧАК.

Яка справа у вашій практиці була найбільш резонансною?

Кожна справа запам’ятовується, якщо це – тяжкий злочин. Навіть із плином років їх забути не можна. Але нещодавно було  винесено вирок у справі вбивства матері рідними дітьми в Хусті. Зараз, думаю, буде стадія апеляційного розгляду. У суді розгляд тривав більше двох років. Мені, як жінці, як адвокату, було дуже важко, особливо коли проводився одночасний допит батька дітей, інтереси якого я представляла, і їх самих. Повертаючись додому після цього, я сама погано почувалася, бо на почуте жодна людина не може реагувати без емоцій. Важко було дивитися на того чоловіка, що втратив одночасно і кохану дружину, і сина, і доньку. Для нього кожне судове засідання було певним випробуванням. Тому, як на мене, за останні роки, ця справа була найбільш резонансною.

На вашу думку, на скільки балів за 12-бальною системою можна оцінити роботу сучасної правоохоронної системи на Закарпатті?

Спілкуючись із людьми, розумію, що з кожним роком довіра до системи паде, населення зневірюється, що винну особу можуть швидко притягнути до відповідальності. Як бачу зі своєї практики, чимало справ або розслідується занадто довго, або знаходяться на розгляді у суді по декілька років.  Не так має бути у правовій державі. Люди після десятка судових засідань на п’ятнадцяте-двадцяте вже не мають ні сили, ні бажання приходити. Вони чекають швидкого захисту державою своїх прав. Так і повинно бути за законом. Проте, це може займати навіть декілька кіл – перша інстанція, апеляція може скерувати на новий розгляд, тож тягнутися все може й по 5 років. Це ненормально, так не повинно бути. Щодо балів, то оцінити можна десь на 6-7, не більше.

А як оцінюєте рівень боротьби з корупцією в області?

Борються, як правило, із найнижчими ланками, не з тими, кого доречно було б притягувати до відповідальності. Беруться здебільшого держслужбовці нижчої ланки. Дуже часто я бачу із практики, що та особа, яка подає заяву про нібито вчинення кримінального правопорушення, фігурує одночасно у багатьох справах. Чи це випадково? Я б не сказала. Це важка категорія злочинів, які важко документувати, але якщо працювати над кожною справою індивідуально, то можна зібрати хорошу доказову базу і ця справа однозначно вистоїть у суді. Але, на жаль, із постійними реформами у правоохоронних органах, хороші працівники, які мають за плечима десятки років стажу, знають, як документувати злочин, зараз звільняються, а на зміну їм приходять молоді фахівці, які іноді щось забувають, або інколи допускають якісь помилки, що потім призводить до того, що справа на стадії судового розгляду «розвалюється». Дуже часто це на користь людей, яких звинувачують у корупції.

Чи доводилось захищати невинну людину, яку звинувачували у злочині, який вона не скоювала?

Так. На жаль, у нас в країні хоч і діє презумпція невинуватості, але людині треба доводити свою невинуватість. За незрозумілої доказової бази чи навіть повної її відсутності чи суперечливості, суди більше довіряють стороні обвинувачення, ніж захисту. Якщо людина невинувата і не утримувалася під вартою, тоді її легше захищати. Якщо ж вона перебувала під вартою, в подальшому бояться її виправдати, бо вона може попросити відшкодування моральної шкоди, адже кілька місяців чи років незаконно знаходилася не на волі. Тому часто суди стають на бік обвинувачення. Кількість виправдовувальних вироків у нашій країні не перевищує 0,5 %, натомість у країнах Європи – 20-30%.

Справа з таємничою смертю Катерини Карнаухової тягнеться досить давно і нещодавно ви змогли добитись ексгумації, перегляду обставин. Що можете розповісти про цю справу?

До мене звернулися військовослужбовці, які знають батька Катерини, адже він – ветеран АТО, декілька років провів на Сході, захищав нашу державу. Я дуже багатьом ветеранам АТО допомагаю, тож мене попросили взятися за цю справу. На той час справа розглядалася у відділі поліції Берегова. Для було мене досить дивно, що залучили  дуже малу кількість слідчих, хоча на таку справу могли б залучити весь склад. Протягом місяця роботи жодних першочергових заходів не було проведено. Це стало підставою для того, що ми вимагали спрямування справи для розслідування в область. Ми проводили певні акції із залученням громадськості, аби нас почули. На сьогодні проведено безліч експертиз, подано безліч адвокатських запитів через те, що попередньою причиною смерті було названо «смерть у зв’язку з хворобою». А це була версія, якої притримувалися протягом року всі правоохоронні органи. Хоча, коли дівчина приходила на службу у поліцію, пройшла повне медичне обстеження, здала всі аналізи, була здоровою, ніколи ні на що не скаржилася. Це нас насторожило. Я розіслала в наукові, в медичні установи по всій Україні запити, аби дізнатися, що то за діагноз, який поставили Катерині, адже мені, як не медику він не був знайомий.  Під час збору різних документів побачила, що не все співпадає і ініціювала проведення гістологічного дослідження (біопсії), а в подальшому просила проведення повторної експертизи, бо на певні питання експерт не міг дати відповідей, йому для дослідження потрібно було тіло.  Це нам вдалося зробити. 22 травня 2019 року провели ексгумацію тіла Катерини із відеофіксацією за участю слідчих, батьків та нас. Зараз проведено огляд тіла, під час якого все стало зрозуміло про дійсну причину смерті молодої дівчини. Нам показали крововиливи, які мали місце, які й стали наслідком смерті. Вони прямо пов’язані з тими тілесними ушкодженнями, які ми побачили після ексгумації. Зараз усі в очікуванні висновків експерта у письмовому вигляді і в подальшому будемо ініціювати притягнення до найжорстокішої міри покарання як винуватця, того, хто це зробив, так і тих експертів, які видали такі висновки.

 Міні-ГЕСи на Закарпатті. Чому ви взялися відстоювати інтереси людей, адже вам за це ніхто не платив?

Я притримуюся такої думки, що людина живе на землі тимчасово і ми маємо залишити по собі природу з мінімальним людським втручанням на майбутнє. Річка Ріка, на якій планувалося будівництво міні-ГЕС, є основним постачальником води для всіх мешканців Хуста, в якому я живу. Відомо, що всі ми на відсотків 80 складаємося з води. Жити без неї ми не можемо, а від її якості залежить і наше здоров’я.  Коли ми почули, що таке планується робити, хотіли надати цій події максимального розголосу, щоб якомога більше людей вийшли з протестами, брали участь  у всіх громадських слуханнях, які проводилися у населених пунктах вздовж течії річки – Березово, Липча, Кошелево, Іза, аби нас почули. Хтось із нашої команди завжди був там присутній. Особисто я найбільше часу провела в Березові, адже там сільська рада скликала незаконні громадські слухання,  де було прийнято певне рішення, куди в той день запросили так званих тітушок, які не допускали звичайних березівчан до приміщення Будинку культури. Врешті-решт нас почули, зрозуміли, що є проблема, що з нами не хочуть рахуватися, хоча людям доводилося навіть перекривати дорогу. Тільки після цього зреагували як сільські депутати, так і сільський голова, і в подальшому він визнав ті громадські слухання за участю тітушок та забудовників, проплачених людей, які поставили під документом свої підписи, недійсними. Після звернення до тогочасного голови ОДА Геннадія Москаля, він своїм розпорядженням скасував розпорядження голови Хустської РДА, тож забудовники хотіли це рішення в судовому порядку скасувати. З їхнього боку було ініційовано багато позовів. Нам декілька разів довелося їхати в Закарпатський окружний суд в Ужгород, потім – до Львова. Дуже цікавою була одна із поїздок, яку я ніколи в житті не забуду. Ми виїхали вночі ще з Хуста. Між Свалявою і Нижніми Воротами десь о п’ятій ранку поламався автомобіль. Темно. Дощ. Автобус не ремонтується. Там березівчани, ми – юристи. Я почала зупиняти автомобілі. Десь десятий зупинився. Водій погодився підкинути мене до Нижніх Воріт. Там я підійшла до поліцейських і попросила, щоб вони мене посадили в автомобіль до Львова. Десь 15-й водій із зупинених погодився. Біля податкової у Львові мене висадили і я на таксі доїхала до суду. І коли зайшла в приміщення, на сходах побачила, що учасники нашої справи вже спускаються донизу. Суддя переніс засідання через те, що ми не з’явилися. Я просто залетіла в зал… Судді ще там сиділи. Я дуже їх просила провести засідання, пояснювала, що чотирма видами транспорту добилалася, тому й запізнилася. І вони сказали, що якщо я їх поверну, вони продовжать слухання. Я помчала за ними і почала їх просити повернутися й вони погодились. Тож процес відновили і нас заслухали. Це був просто незабутній випадок з життя. Суд ми таки виграли. Хоч і не в тому засіданні, але головне – кінцевий результат. Коли рішення проголошували, на очах у людей були сльози.

Страшні вирубки лісів на Закарпатті. Чи доводилося позиватися з тими, хто нищить Карпати? І що можете сказати про вирубки на Замковій горі в Хусті?

Справ по вирубці лісів у мене не було. Я не всюдисуща і все фіксувати не встигаю фізично. А от з приводу дерев на Замковій горі у Хусті, то десь рік тому мною було зафіксовано несанкціоновану вирубку значної кількості дерев. Було викликано слідчо-оперативну групу, подано звернення. На жаль, його проігнорували і в подальшому ми з командою зверталися, щоб було скасовано постанову щодо закриття кримінального провадження. Замкова гора, на якій розміщено історичну цінність – сам замок, а також кладовище – це не те місце, де можна комусь втручатися в екологію і проводити вирубки. Не дай Бог, можуть бути зсуви. Зараз поки що проводяться розслідування, кількість зрізаних дерев не облікована. Багато хто говорить, що їх знищив буревій, але ніякого буревію тоді не було і якщо добре оглянути місце, на пнях видно зріз.

На Закарпатті, коли мова йде про людину, наближену до влади, або яка є частиною влади і якій пред’явлено обвинувачення у злочині, чиновниками дуже модно брати її на поруки. Так любив робити Москаль. Як гадаєте, це – нормальний правовий процес, чи частина корупційної схеми?

Хоч за законом це і можливо, це, на моє переконання, ненормально, адже за корупційні злочини на законодавчому рівні не має бути можливості застосування таких запобіжних заходів як порука чи застава. Вважаю, що у керівника області є ряд посадових обов’язків і там немає такого, як прикривати, або якось сприяти полегшенню міри покарання, полегшення запобіжного заходу, який має обиратися до його друзів чи до його підлеглих. Тому я категорично проти. Перед законом усі мають бути рівні, незалежно від майнового стану чи займаних посад. І відповідальність усі мають нести однакову. Бо часто виходить так, що ті, хто має гроші, не сидять, а той, хто бідний, несе покарання за всією суворістю закону.

Крім адвокатської діяльності ви ще й займаєтесь громадською, проводите різні просвітницькі акції. Якою є підтримка і зацікавленість людей?

Передусім зазначу, що люди не знають своїх прав, не знають, як їх захистити, правова просвіта серед населення взагалі не проводиться. Старше покоління  коли звертається до мене як до адвоката, навіть не розуміє різницю між адвокатом і нотаріусом. Часто ми проводимо заходи серед школярів і доводимо їм життєві ситуації, розбираємо їх детально, пояснюємо хто правий, а хто ні, що вважається злочином, як діяти в тій чи іншій ситуації. Ми проводили просвітницькі акції серед молоді  і щодо боротьби з корупцією. Було дуже неприємно почути від студентів, що вони не вірять у те, що корупцію можна побороти.

Після того, як я стала свідком того, що в центрі міста на очах у людей померла жінка, я зрозуміла, що надавати першу медичну допомогу у нас не вміють. Тож запросила до Хуста парамедиків з Києва і вони протягом кількох днів безкоштовно навчали всіх бажаючих надавати першу долікарську допомогу, проводили різні інструктажі.

Крім того, постійно проводимо акції щодо запобігання вживання наркотиків серед дітей. Минулого разу ми запросили правоохоронців та чоловіка, що колись вживав наркотики, який на власному прикладі розповів, як може змінитись життя від цієї отрути. Також ми проводили зустрічі з цього ж питання з батьками та вчителями. Я купила експрес-тест, за допомогою якого можна визначити, чи вживає дитина наркотичні препарати. Він коштує в межах 200 гривень і може визначити наявність 10-ти видів наркотиків в організмі. Проводили і акцію щодо недопущення «кришування» наркодилерів і наркоторговців. Загалом робиться багато, а ідей ще більше.

 Ви ще й у політиці, є депутатом Хустської міської ради, а жінок там небагато… Чи важко тендітній жінці протистояти стільком чоловікам, які мають іншу позицію?

Тут зовсім немає значення, це  жінка чи чоловік. У нашій фракції троє депутатів. Усі ми юристи зі значним досвідом у юриспруденції. На жаль, нас рідко коли чують, до нас рідко коли прислухаються. І це найбільше непокоїть.

Хустська міська рада є досить сильно закритою для громадськості. Діяльність не висвітлюється належним чином, люди не мають вільного доступу до рішень, вони не публікуються в Інтернеті, немає електронних петицій, як в Ужгороді чи Мукачеві. Що можете сказати з цього приводу?

У нас дійсно нічого подібного немає, немає ніяких петицій. Крім того, в нашій міській раді, якщо людина хоче зайти на сесію, придумали, що потрібно наперед писати заяву за певний час до проведення сесії, що дуже затратно за часом. Людині потрібно прийти написати заяву, забрати її, погодити, отримати резолюцію, а потім на саму сесію. Орган місцевого самоврядування має бути відкритим, мають бути всі онлайн записи сесій, опубліковані виступи на сайті міськради, щоб люди могли аналізувати виступ кожного депутата. У нас у міській раді є такі депутати, які за всю каденцію жодного разу не виступали, не висловлювали свою позицію з приводу якихось важливих питань. На мою думку, люди повинні бачити, хто діє в їхніх інтересах, а хто – навпаки. Але цього, як не прикро, домогтися не вдалося, бо ми не маємо більшості.

Часто депутати ухвалюють зовсім недолугі закони, а це позначається на житті країни. Як гадаєте, більшу частину парламентарів мають становити юристи та економісти, чи більше значення все ж мають особисті якості людини, а не фахові знання?

Однозначно, що  депутатами мають бути люди, які розуміються на законах. Інколи певні юридичні визначення, або навіть розділові знаки, прямо впливають на зміст норми закону. Навіть якщо  випускник юридичного факультету має диплом, але не працював із законами, не може зрозуміти, для чого в законі прописуються певні положення. Тільки той, хто не один, не два і не п’ять років працював із законом, може об’єктивно оцінити все. Для мене Верховна Рада – це таке поле бою, де депутати воюють із олігархами і де вони мали б захищати інтереси українців. А в нас там зараз найбагатші люди України і вони захищають інтереси не нас, а свого бізнесу.

Ви – успішна жінка, впізнавана особистість. Поділіться секретом успіху. Дайте кілька порад закарпатцям, як досягати цілей, як стати успішними.

Перш за все, вважаю, що треба визначити ціль і йти до неї. Однозначно, постійно треба розвиватися, вдосконалюватися, весь час вчитися, бо все в житті міняється, при чому дуже швидко. Тож аби встигати за всіма тенденціями, за певними змінами, треба займатися саморозвитком.

Страхування. Деколи людина страхує майно, життя, транспортний засіб, а страхові компанії у випадку нещастя, шукають масу причин, аби не платити. Як себе вберегти від такого?

Страхові компанії мають рейтинг. Тому моя рекомендація, звертати на нього увагу, дивитися на пропорцію, чи здійснюються виплати, чи ні. Треба читати всі документи. Найбільша проблема людей, що ніхто нічого не читає. А для страхування важливий такий критерій, як франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування). Треба дивитись, яка сума цієї франшизи не підлягає до відшкодування. Плюс обов’язково, укладаючи договір, треба уточняти номери телефонів, строк, протягом якого треба повідомляти про страховий випадок і перелік документів, які треба за настання страхового випадку подати в страхову компанію. Якщо слідувати всім цим діям, усе подавати в письмовому вигляді, зберігати для себе другий примірник із підписом, вхідною печаткою страхової компанії, тоді у неї не буде варіантів для того, аби не здійснити виплату.

Розлучення. Що з майна найчастіше ділять закарпатці?

Житло, автомобілі і земельні ділянки. На сьогодні судитися досить дорого, тому що мінімальний судовий збір за подання позову становить близько  800 гривень разом із послугами банку. Крім того,  облікувати і довести наявність рухомих речей, скажімо, меблів, килимів, досить важко. А все те, що в період шлюбу зареєстровано за подружжям, числиться в державних реєстрах, тому це найчастіше і ділять.

А чи ділять дітей? Нещодавно на Тячівщині чоловік вкрав дитину і зник з нею. Подружжя перед тим розлучилося і хлопчика присудили матері. Що вона може офіційно зробити, щоб повернути сина? І чи часто суди віддають дітей чоловікам?

Викрадення дитини звучить досить неправильно, бо батько свою дитину не може вкрасти. Ця категорія справ досить важка, бо  маючи неприязні стосунки між собою, батьки роблять боляче своїм другим половинкам і маніпулюють дітьми. Часто таке буває, що судові рішення не можна виконати. Щодо ситуації на Тячівщині, то навіть визначення місця проживання дитини з матір’ю не перешкоджає батькові брати участь у її житті, спілкуватися з нею. А от знайти дитину, якщо батько виїхав з нею за межі місця проживання, досить складно. Жінці варто звертатися до правоохоронних органів, аби вони встановили місцезнаходження чоловіка, потім дитину  треба відбирати всіма можливими шляхами. Знайшовши її, можна втрати час, якщо викликати державних виконавців, якщо є судове рішення про примусове відбирання. Тому жінка як мати повинна просто силою забирати дитину, якщо в неї є бажання проживати разом з нею. Загалом дітей при розлученні закарпатці ділять часто. При розірванні шлюбу у 80-90 відсотках випадків ставиться умова про визначення місця проживання дитини. Хтось наполягає, щоб дитина проживала з батьком, але суди в 90 % справ приймають рішення на користь матері.

Якщо подружжя взяло кредит, наприклад, для купівлі автомобіля. Оформили машину на чоловіка, а кредит – на жінку.  Відтак пара розлучилася і на автомобілі їздить чоловік, а жінка й далі виплачує кредит. Як бути в такій ситуації?

Тут у кожній справі потрібно розбиратися індивідуально. Якщо автомобіль є в заставі, ситуація одна. Якщо кредит був споживчий і не було застави, просто взялася певна сума коштів, ситуація зовсім інша. Якщо чоловік не є поручителем за кредитом, а виключно дружина, треба доказувати, що кошти були використані для купівлі автомобіля, що він є спільною сімейною власністю подружжя… І однозначно, якщо автомобіль був записаний на чоловіка, а жінка взяла кредит, протягом трьох років у межах строку позовної давності, треба подавати на поділ цього майна. Але повторю, це все дуже індивідуально, потрібно вивчати документи.

Що робити, якщо поряд мешкають галасливі сусіди? Чи це питання якось законодавчо врегульовано і що можна зробити в такому випадку? Як децибели шуму виміряти самотужки?

Виміряти можна, але треба мати для цього спеціальну апаратуру. Шуміти не можна з 22 вечора до 8 ранку. Я мала справу, коли поруч із будинком був розважальний заклад і там вночі дійсно лунали галасливі звуки відвідувачів та музика. Але якщо виміряти рівень шуму викликати державну установу, то виникає парадокс, бо саме в цей час вона не працює, а шуміти не можна в позаробочий час цих органів.  Що робити людям? Викликати працівників поліції. Вони мають право складати адмінпротоколи, щоб притягнути винуватця до відповідальності. Але у справі доведення правопорушення – було чи не було, це зробити досить важко, бо у працівників поліції немає шумомірів. Тож виходить, що протокол є, а доказів немає. Тому довести щось важко. Хіба що самому купити шумомір.

Захист прав споживачів. Людина придбала неякісний товар, його відмовляються замінити чи повернути гроші. Що робити в такому випадку?

Перш за все, рекомендую завжди зберігати чек і гарантійний талон. На техніку, наприклад, має бути гарантія. При купівлі продавця треба просити, аби заповнив гарантійний талон. Закон про захист прав споживачів передбачає 14 днів на повернення певних видів товарів, побутова техніка входить до цього переліку. Навіть якщо не сподобався колір, або людина передумала купувати щось, продавець, згідно з законом, зобов’язаний товар прийняти і повернути за нього гроші у повному обсязі, але товар не повинен бути у користуванні. Якщо товар несправний і гарантійний строк складає рік або два, людина має право заявити про це, але товар має пройти експертизу, чи його не пошкодив сам покупець. Якщо пошкодження були нанесені користувачем, товар не підпадає під гарантійне повернення або ремонт. Якщо це брак виробника, ремонт здійснюється його коштом. Якщо на зауваження не реагують, то в кожній точці продажу є книга скарг. Тоді треба за документальним підтвердженням подавати скаргу. Крім того, варто написати у службу захисту прав споживачів, яка має право провести позапланову перевірку і застосувати штрафні санкції до тих, хто продав товар.

Нещодавно в Ужгороді чоловік спалив себе біля прокуратури. Причиною стало те, що раніше працівники газового господарства йому відключили газ, а суд він програв. Якщо виявлено порушення з боку газовиків чи представників обленерго,  як себе захистити?

Я прихильник того, що всі стратегічні об’єкти мають бути у власності держави. Коли є монополіст, у людини немає просто вибору, вона мусить вибирати тільки якогось одного надавача послуг. А для цих служб людина – просто прибуток. Якщо користувачу щось не подобається, у них позиція така: «Іди в суд, судися!» Але судитися зараз дорого. При мінімальній пенсії 1500 гривень 800 віддати за судовий збір важко, бо це – більше половини  пенсії. Пенсіонери, старі люди, не в змозі самі себе захистити і ситуація може розгорнутися трагічно, як у випадку з самоспаленням. Загалом те, що люди за свої пенсії не можуть прокормити себе і заплатити комуналку – це нонсенс. Комунальні послуги не мають бути елементом розкоші, це – звичні буденні речі, які повинні бути доступними для всіх. Із загального бюджету сім’ї вони мають складати не більше 20 відсотків.

Від аварій ніхто не застрахований. Ситуацій на дорозі може бути багато, але якщо винуватець намагається перекласти вину на жертву, як діяти?

Перш за все, я вважаю, що не треба покидати місце аварії, зафіксувати на телефон, де знаходяться транспортні засоби, місце зіткнення, розбиті запчастини (скло, фари), гальмівний шлях, якщо на дорозі видно сліди і чекати приходу поліції. Так само всі процесуальні документи, які ними складаються, сфотографувати, щоб нічого там не переписувалося, не дописувалося. Якщо є свідки, бажано взяти від них контакти: написати собі прізвище, ім’я, по-батькові, адресу, номер телефону, щоб у подальшому їх можна було допитати в судовому засіданні.

Земельні і майнові спори дуже поширені на Закарпатті. Часто через це скоюються навіть вбивства. Кілька порад, як вирішити конфлікт. На що варто звернути увагу?

Я завжди раджу людям примиритися. Земельні спори затягаються на роки і у виграші рідко коли хтось буває, бо судитися затратно, це – нерви, це – ще гірші стосунки з сусідами, з якими виникли непорозуміння, скажімо, через межу. Така ворожнеча може перерости навіть у кримінальні злочини. Тому клієнтам кажу, що інколи краще поступитися, бо все можна вирішити шляхом переговорів. Якщо справа все ж дійшла до суду, всі документи мають бути в порядку: обміри, межові знаки, огородження… для того, щоб межі не порушувалися. При здійсненні будівництва, треба дотримуватись державних будівельних норм. Якщо передбачається, що метр потрібно відступити від межі, так треба зробити, аби в подальшому не виникало проблем. Краще порадитися з фахівцем, не поскупитися на консультацію з юристом, що може коштувати 200-300 гривень, вирішити з ним, де кущі садити, де дерева, де туалети споруджувати. Це все для того, аби якщо сусід напише скаргу, не треба було зрізати насадження, перебудовувати або навіть зносити  сарай чи будинок.

Питання домашнього насилля. У області таке є. Але чи звертаються до адвокатів за захистом, адже в суді жертва просить суддю вибачити свого ката і запевняє, що вони вже помирились.

Таких категорій справ насправді небагато, хоча злочинів, я вважаю, що дуже багато. Жінки, відмовляючись від свого розвитку, від свого майбутнього, дуже часто виконують функцію домогосподарок.  Вони стають фінансово залежними від чоловіків і коли відносно них вчиняється якесь насилля, терплять через те, що не мають засобів для існування, у них немає досвіду, можливостей кудись піти, житла інколи немає, родичів. Тому дуже часто жінки дійсно терплять і наївно сподіваються, що ситуація сама собою зміниться, партнер стане іншим, щось покращиться. Але коли це бачать діти, які ростуть у такій родині, це впливає на їхню психіку і свої сім’ї вони будуть будувати також по цій моделі – приниження інших чи то словесного, чи фізичного. Це ненормально! Це терпіти не можна. Кожній людині треба бути самодостатньою, треба розвиватися, щоб мати силу сказати «Ні» насильству і звернутися до органів, які мають її захистити.

Афери з нерухомістю. Що треба знати, аби не потрапити на гачок шахраїв?

Усім раджу читати документи, бо інколи люди вірять на слух, ставлять підписи, а потім вже пізно щось говорити і якось допомагати. Радує, що потроху в нас починає складатися така позитивна тенденція, що закарпатці, якщо мають бажання щось придбати, ідуть до юриста, щоб він перевірив майно: чи були відносно нього якісь судові спори, коли зареєстроване на нього право власності, чи є в реєстрі. Тому всім рекомендую нічого не підписувати одразу. Інколи треба почекати, прочитати документи обов’язково, порадитися з фахівцем як із незацікавленою особою.

Якщо над дитиною знущаються в школі інші, що робити? А коли цькують вчителі?

Не мовчати. Про це треба заявляти, перш за все, керівництву – директору школи. Бажано фіксувати все, бо іноді в навчальному закладі кажуть, що учень собі щось придумав, що говорить неправду. Тому будь-якими можливими способами треба все фіксувати. Зараз у всіх є гаджети, треба записувати на відео, щоб мати докази, а потім із ними йти до тих органів, які мають із цим боротися.  Якщо над дитиною знущається вчитель, добиватися його звільнення, таким працівникам не місце у школі, якщо це учні – то відповідну роботу мають провести з батьками. З дитиною повинен попрацювати шкільний психолог, бо вона може мати психологічну травму і наслідки можуть бути взагалі непередбачувані. В цьому році в Україні була встановлена адміністративна відповідальність за булінг.

Часто виникають непорозуміння при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Люди не розуміють, як їх кваліфікувати.  Поясніть, коли вони легкі, коли середньої тяжкості і коли важкі.

Легкі тілесні ушкодження – це ті, які не викликають тривалого розладу здоров’я. Зазвичай, це  синці. Переломи вже відносяться до середньої тяжкості. Якщо переломи такі, що впливають на функції певних органів, чи це ушкодження внутрішніх органів, що може спровокувати інвалідність або небезпеку для життя, то це важкі тілесні ушкодження. Загалом визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень надається експертом, якщо мова йде про кримінал. А далі вже слідчий повинен правильно кваліфікувати такий злочин. Експерт оцінює всю медичну документацію, здійснює огляд людини, якщо треба, проводить різні додаткові дослідження і дає висновок. Якщо людина з цим висновком не згідна, треба ініціювати повторну або комплексну експертизу, аби ще раз перевірити діагноз й поставити всі крапки над «і».

Що необхідно зробити, щоб не стати жертвою рейдерських зазіхань? Як захистити бізнес?

Рекомендую з певною періодичністю перевіряти в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань свій статус, чи не внесено до нього  якісь реєстраційні зміни. Зараз є дуже хороші електронні боти у Месенжері, у Телеграмі, за допомогою яких можна відслідковувати певні реєстраційні дії. Бажано зробити хороший захист печаток, нікому не передавати на зберігання оригінали документів. Якщо щось не так, слід одразу звертатися в суд і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення позову, накладення арештів, заборон вчинення певних дій, аби майно не продавалося і не перереєстровувалося.

 Від людини вимагають хабар: що робити? Як зрозуміти, що його вимагають?

Хабар може просити лише службова або посадова особа, від неї має щось залежати, скажімо, дія, або невчинення певної дії. Тобто, коли людина потрапляє в залежність від того, хто вимагає хабар. Нагадаю, що як за давання хабара, так і за його отримання передбачена кримінальна відповідальність. Тому про такі випадки не треба боятися повідомляти. Правоохоронні органи з радою душею будуть їх фіксувати, бо, на жаль, дуже мало хто не боїться заявляти про таке, фіксувати і документувати. Але просто боячись ми не зможемо подолати хабарництво. Вимагати не обов’язково мають гроші. Це можуть бути й інші матеріальні блага, навіть на користь третіх осіб.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.