АНОНС. Чому закарпатець закохав у себе рідну сестру
Тато пішов від них із мамою дуже давно – коли йому ще й не виповнилося 3 роки. Мама розповідала, що він не хотів навіть дочекатися дня народження сина, який мали святкувати через 2 дні.
Може, навіть тому, що не хотів витрачатися на подарунок. Тому тоді день народження дворічний Дімка зустрів сумно – удвох із мамою, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
І назавжди вже в його свідомості застряг цей факт, той день він все життя потім пов’язував із батьком – із його зрадою. І свої дні народження він саме через це й ніколи не любив. Хоча потай мрія бодай один раз у житті саме в цей день отримати подарунок від батька.
Але цьому не судилося збутися. Жодного разу після того дня батько не поцікавився – як там у його сина справи?
Та навіть аліментів він дуже довго і досить вміло уникав. Та все ж таки, коли Дімі виповнилося 6 років, мама на аліменти дати батька нарешті наважилася.
Але після цього тато раптом нарешті озвався – він до них подзвонив. Але краще б він цього не робив. Він так кричав на маму, що Діма затуляв вуха. Тато казав, якщо вона дуже хоче аліментів, то в якийсь момент може втратити все – свого любого синочка. Це були справжні і цинічні погрози.
Після цієі розмови в хлопчика стався приступ. Ним тіпало, він лиш корчився на холодній підлозі – наче від якого болю, що його несила було більше терпіти. На крик малого тоді збіглася чи не вся вулиця. Сусіди зразу викликали швидку. Всі боялися, що трапилося лихо -в малого стався напад епілепсії.
Але ж – на щастя – цей випадок був єдиним. Діма більше не кричав, не корчився з болю і ніколи більше – ні з ненавистю, ні з радістю – не згадував про свого зрадливого батька.
Що ж відбувалося далі? Чим закінчилася ця історія?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «ПОРАДИ».
Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 2 серпня.
