Закарпатець не вірив у відьом. Але трапилося неочікуване

[Total: 0    Average: 0/5]

Багато хто любить усілякі оповідки про відьом. Але мало хто вірить їм насправді. Саме до таких скептиків належу і я сам. Нізащо б не подумав, що щось подібне трапиться зі мною, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

А трапилося це уже через два тижні після мого весілля. Спали ми з Олею в одній кімна-ті – на одному ліжку. Але раптом я прокидаюся і відчуваю, що її поруч нема. Я увімкнув світло і справді з її боку було порожньо. Обійшов усю квартиру і її ніде так і не знайшов. Навіть не знав, що ж тепер маю робити.

Дзвонити у міліцію, що у мене із подружнього ложа зникла дружина? Та всі будуть з мене сміятися. Украсти ж її не міг ніхто. Адже неможливо, щоб я цього не почув. Тобто можливий тільки єдиний варіант – це просто Оля пішла від мене сама. І навіть нічого мені не пояснила.

Але раптом мене здолав сон. Я враз провалився у якесь безпам’ятство. Прокинувся лише вранці, а жінка лежить поруч зі мною у ліжку. Я почав їй дорікати, що вона кудись ходить ночами. Але вона накинулася на мене, що мої ревнощі не мають підстави. І що нікуди вона не ходила, а спала тут, на цьому ліжку, хай я собі нічого не вигадую.

Я сів на краєчок ліжка і закурив. Вона почала гладити мене і заспокоювати. Вважала, що все це  мені лиш наснилося. Я ж не знав, що маю думати. Чи це вона просто зараз так хитрує зі мною? Чи це у мене самого були якісь галюцинації? Чи це і справді був сон?

Я б уже і забув про цей випадок. Але минуло тижнів зо три, і така ситуація повторилася знову. Я прокинувся вночі, а ліворуч на ліжку не було нікого. Я вирішив, що не буду спати – аж доки не дочекаюся її. А потім схопився за фотоапарат і сфотографував усе це – і квартиру, і ліжко. На фото був, до речі, відображений час зйомки. Але минуло ще кілька хвилин – і я сам незчувся, як невдовзі міцно заснув.

І знову уранці біля мене спала дружина. Вона виглядала відпочилою. Ніхто б і не сказав, що вона всю ніч десь ходила. Невже це вона так уміла прикидатися? Цього разу я вчинив скандал. Оля ніяк не могла мене заспокоїти. А потім я згадав про фотоапарат.

– От маєш речовий доказ! – закричав я. – Ну то що? Хоч тепер, може, поясниш мені, де ж це ти ходиш, га?

Оля розплакалася і клялась мені, що навіть не думала нікуди ходити. Я їй не повірив. Ми не говорили весь тиждень. А потім я пожалів її. Щось не дуже схоже на те, щоб вона мене зраджувала. Адже це безглуздо – ходити кудись вночі. Якщо вона хоче мене зраджувати, то цілком спокійно може це зробити і удень.

Я все ж таки не знаходив собі місця – дуже вже хотів з’ясувати правду. Знову мені підвернулася така нагода. Я прокинувся якоїсь ночі від того, що надворі падав дощ. І знову побачив, що моєї Олі поруч нема. Я обійшов усю квартиру і вже не сподівався її знайти. Потім пішов у ванну і став там під холодний душ, щоб заставити свій організм протриматися без сну – аж до самого ранку. І мені таки це вдалося.

Години зо дві я тинявся квартирою – прислухався до кожного звуку. Але нічого підозрілого я не побачив і не почув. Все було так само, як і тоді, коли ми ще лягали спати. Її чобітки стояли собі у вітальні. А сірі капці – тут, біля ліжка.

Та нарешті я побачив те, що так давно вже хотів побачити. Я пильно подивився на ліжко. А потім перевів погляд на годинник і знову глянув на ліжко. І в цю мить побачив Олю. Вона… спала і я чув її рівне дихання, до якого вже так звик за цей час. Хоча раніше – ще хвилин за двадцять тому – цього не чув.

Але ж такого бути не може! За якусь частку секунди вона не могла опинитися тут. Отже, справа або в моєму сприйнятті, або ж – у чомусь надприродному. Слава Богу, я хоч з’ясував, що жодної провини її тут немає. Може зі мною все ж таки щось не так? А може Оля зникає – і сама навіть про це не підозрює?

Більше такого не повторювалося. Хоча я будь-якої миті готовий до того, що знову відбудеться щось подібне. Навіть не знаю, як пояснити собі усе це. Можливо, ми дуже мало знаємо про людську сутність. А можливо – ми ще і не готові всього цього знати. Та все ж навколо нас відбуваються такі речі, які пояснити за допомогою людської логіки просто неможливо.

Іван КЛЯП, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.