Зовні цей пристрій нагадує трохи шибеницю. За його допомогою залізним зашморгом фіксувалася шия, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Та його доповнювала інша залізяка, до якої кріпилися руки людини, яку вважали злочинцем. Таким чином жертва перебувала у хрестоподібному положенні. Кажуть, що винайдено було цей засіб для катування в Австрії в XVI -XVII століттях. Про це йдеться у книзі «Правосуддя в старі часи», виданій у Німеччині.
Чи таким чином катували закарпатців, відомості не збереглися, однак є точне підтвердження того, що непокірних вішали і навіть відомо, що шибениця знаходилася на вулиці Капушанській. Межувало це місце страти з кладовищем, залишки якого можна побачити і сьогодні. Навіть вулиця, на якому воно було розташоване, називалася Цвинтарною. Зокрема, під такою назвою вона згадується ще з XVII століття.
Саме там була панська шибениця, де вішали всіх, хто виступив проти феодала або завдав йому матеріальної шкоди.
Відомості про це збереглися у «Хроніці родини Палоці», багатої дворянської сім’ї, що жила в Ужгороді у 1622-1790 роках. Зокрема, серед записів зустрічаються тексти такого змісту: «21 грудня 1644 р. я повісив трьох руських і ще цього ж дня я відтяв головуІвану Сливі»; «6 грудня 1644 р. – в Ужгороді я відтяв голови п’ятьом, а двох повісив» тощо.
Отже, ймовірно, що кладовище утворилося саме довкола шибениці, аби страчених не потрібно було відвозити кудись ховати.
Тому, як бачимо, інквізиція на Закарпатті була переважно політичною, а катували та вбивали передусім тих, хто виявляв непокору місцевим урядникам.
Повний матеріал читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».
У продажу від 9 серпня.
