Закарпатець погрожував втопити дітей, а вбив дружину, бо ревнував

[Total: 1    Average: 1/5]

Жахливе вбивство трапилося ще 8 листопада 2017 року. Однак вирок у цій справі суд виніс лише цими днями. Слідство тривало майже два роки. Під час його проведення відкрилося багато дуже цікавих, але надзвичайно страшних деталей, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

Спробі самогубства перешкодили поліцейські.

Усе почалося з простої сварки між подружжям. При цьому під час конфлікту мешканець села Росішка Рахівського району мав при собі кухонний ніж.

Віктор не раз погрожував втопити дітей

Брат Оксани доповнив розповідь матері новими цікавими деталями і запевнив, що ще коли на першому році їхнього спільного життя народився Богдан, Віктор сказав, що то не його дитина, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

«Народжувала сестра важко. Під час пологів рятували і її життя, і життя малого. Але згоду на це Богдан дати не хотів… і не дав. Він ніде не працював і не заробляв. Оксана була інвалідом, скромною, хорошою, стриманою. На гроші з пенсії та по догляду за дитиною чоловік напивався в барах, приходив додому і бив дружину, постійно звинувачуючи її в тому, нібито в неї є коханці. Коли він їхав на заробітки, вона просила забрати її, бо Віктор її постійно лупцює та погрожує вбити Богданчика.  Потім в сестри захворіла донька, вона вела її до лікаря, а Віктор хотів силоміць забрати дитину. Оксана прийшла додому вся в сльозах. Чоловік їй казав, що не дасть ніяких грошей. Вона й раніше хотіла розлучитися з ним. Віктор знав, що Оксана йде в садочок за сином, і підстеріг її та напав на неї з ножем. Про це мені розповіли очевидці. Сестра терпіла його довго, бо він її залякував, погрожував повбивати дітей. Очевидцем якихось непорозумінь я особисто був раз. Тоді Оксана була вагітною, жила вже в нас. У неділю вона йшла до знайомої, а Віктор потягнув її до кафе і змушував пити алкоголь. Нам сказав, що Оксана йде з ним і забрав її до себе.  Після того як вони розлучились, із дітьми йому бачитись ніхто не забороняв, але він приходив лише кілька разів, іноді приносив подарунки і залишав їх. Він завжди казав, що Богдан не від нього. Навіть після того, як вони перестали жити разом, сестра ні з ким не зустрічалася», – наголосив закарпатець.

Це ж підтвердив і інший брат Оксани.

«Віктор завжди казав сестрі, що діти не від нього, бив її і погрожував, що якщо комусь поскаржиться, втопить діточок. Він собі придумав, що Оксана має коханця, навіть погрожував сусідові, бо вважав, що вони з сестрою зустрічаються. Але такого ніколи не було насправді», – пояснив чоловік.

Спочатку встромив ніж  у груди, а дорізав у шию

Сусідка, яка стала очевидицею страшної події, також надала свідчення.

«Я поверталася додому з кладовища і по дорозі зустріла Оксану. Вона йшла в садок за сином,  навіть махнула їй, – заявила вона. – Потім побачила Віктора, привіталася з ним і пішла далі. Він був тверезим. Вони з  дружиною зустрілися біля школи, і чоловік зразу почали з’ясовувати стосунки. Оксана хотіла йти далі, але Віктор її не пускав. Він почав її гамселити. Я крикнула: «Що робиш! Чому її б’єш?», але він не слухав, продовжував її лупцювати. Оксана пробувала вирватись. Я підбігла ближче. І в той момент Віктор кров’яним ножем з усієї сили вдарив дружину в шию. Вона впала. Він помітив мене і почав втікати, тримаючи в руках ніж. Пригадую, що перший удар чоловік наніс нещасній в груди, потім бив швидко три, чотири, п`ять разів, поки не добив. Я стояла не дуже далеко, все добре бачила, але нічого не чула. Усе це тривало хвилин п’ять,не більше. Коли підійшла до Оксани, вона ще дихала, лежала на землі. Потім почали сходитися люди, – пригадала жінка. – Я побачила, що на автомобілі їде знайомий, зупинила його, і ми хотіли відвезти жінку в лікарню. Але з її ран сильно текла кров, тому він сказав, що немає сенсу. Ми викликали «швидку» і поліцію, а знайомий поїхав за сільським головою.

Чоловікові, до якого Віктор втік, аби замести за собою сліди вбивства, також довелося розповісти на суді про події того дня.

«У той день було свято. До мене прийшов Віктор. Із обох його рук текла кров. Я йому сказав, хай він помиє їх, тоді чоловік поклав на піч ніж. Я спитав, що сталося, на що він відповів, що побився з жінкою. Мені якось це видалося дивним, тому я перепитав: «Ну добре, ти жінку побив, а тебе хто побив?» Віктор  відповів, що не знає. Потім прийшов сусід і сказав, що Віктору треба промити рани, бо стече кров`ю, і я побіг в магазин. А там продавчиня сказала, що Віктор убив свою дружину і втік. Відкривши пляшку, Віктор  випив 50 грамів. Потім його забрала поліція. У мене він пробув хвилин 5. Кисті обох рук у нього були порізані», – запевнив чоловік.

Не визнавав сина, бо сам був нерідною дитиною

Чому ж Віктор вперто не визнавав власного сина? Чому намагався переконати сам себе, що Оксана йому зраджувала? Чому переслідував її після розлучення?

Частково прояснив ситуацію знайомий, якому було відомо про родину вбивці дуже багато.

«Віктора Олена всиновила і виховувала, як рідного сина, ніколи не ставилась до нього, як до чужого. Він був спокійний, працював, побудував будинок, одружився, мав двох дітей. Коли поїхав у Київ на заробітки,  жінка від нього пішла. Віктор хотів помиритися, але між ними був якийсь конфлікт. Перед вбивством був у Чехії, підключив у будинку воду, все зробив. У його планах не було вбивати Оксану.  Мене покликали тоді, коли він уже порізав собі вени. Про трагедію ніхто не знав, поки не приїхала оперативна група. Поліцейським він не опирався», – наголосив чоловік.

Отже, суд визнав Віктора винним в умисному вбивстві дружини і засудив до 10 років позбавлення волі. Крім того, цивільний позов потерпілої – матері вбитої жінки – на загальну суму понад 300 тис. гривень  задовольнив повністю. Наразі бабуся є офіційним опікуном двох дітей – хлопчика, якому на момент трагедії виповнилось 3 роки, та дівчинки, якій було всього 11 місяців.

Повний текст читайте тільки в газеті «Неділя Закарпатські новини».

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

Loading...

Comments are closed.