В Ужгороді висихає листя на каштанах через спеку?

В Ужгороді на багатьох вулицях, незважаючи на те, що нині лише перший день осені, жовтіють каштани. Як таке може бути?

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

Частково через спеку, але більше від того, що ужгородські листя дерев з’їдає мінуючи міль. Раніше з недугою дерев боролися за допомогою вакцинації. Зараз же нічого не робиться, оскільки все більше каштанів вражено.

Що ж робити?

«Боротьба зі шкідником, який вражає каштани, можлива двома способами: висаджуванням нововиведених сортів, стійких до уражень шкідника, та введенням у стовбур лікувальних препаратів, які пригнічують розвиток шкідника, – каже декан біологічного факультету УжНУ Ярослава Гасинець. – Однак останній метод є доволі дорогим задоволенням, зокрема в Словаччині річний комплект ін’єкцій для невеликого скверу коштує понад 4000 Євро. Втім значно зменшити вплив шкідника можна, повністю прибираючи та знешкоджуючи вражене опале листя. Регулярні подібні заходи дають ефект, однак не 100%».

Тож може варто каштани замінити іншими насадженнями, які радуватимуть людей, матимуть розлогі крони, влітку створюють затінок для пішоходів та будуть зеленими та зберігати листя до пізньої осені?

«Каштан, незважаючи на його неаборигенне походження, є унікальним деревом для озеленення населених пунктів, оскільки є рекордсменом зі вбирання та затримки шкідливих викидів у повітря, особливо враховуючи великі розміри крони, – наголошує біолог. –  Утім, у центральній Європі дійсно сьогодні починає переважати тенденція використання для озеленення місцевих видів дерев, однак різних їх форм. Очевидно, подібна практика повинна бути застосована і при озелененні нашого міста».

А от орнітологи переконують, що побороти мінуючи міль, яка шкодить ужгородським каштанам можуть шпаки. Ці пернаті поїдають шкідників, але для цього їх потрібно привабити до вражених насаджень.

Тому врятувати дерева усе ж можна, головне – аби було кому це робити!

zakarpatpost.net