АНОНС. Чому закарпатська дівчинка постійно носила в рукаві гадів

Своїх слизьких улюбленців вона годувала рибою, а сусідські діти боялись її

Обкладинка свіжого номера газети «Неділя Закарпатські новини»

Ельвіру всі в місті називали Повелителькою Змій. Її хата була на околиці, майже посеред поля, тож гадин у її городі водилось багато. Плюс неподалік протікала річка і до будинку дівчини сповзалися всі плазуни. Можна сказати, що вона росла в їхній компанії, бо діти її не любили, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Якщо інші малюки нерідко мають улюбленців собак та котів, то в Ельвіри були вужі.  Щоправда, ніхто тоді не знав, що вужі неотруйні, тому дівчини всі боялися. До того всього в неї ще й були зелені очі та руде волосся. Тож її називали відьмою і всі вірили, що вона – справжня босорканя і деколи навіть питали в її матері, що дочка робить ночами. Жінка ж дуже дивувалася, бо Ельвіра нікуди навіть вдень не ходила, не те що тоді, коли на вулиці сутеніло.

Але діти не розуміли, як вона може носити за собою у рукаві всюди гада, чому він її не кусає і що вона  взагалі знайшла привабливого у цих слизьких довгих створіннях.

«Хочете побачити, як народжуються гади?» – питала Ельвіра сусідських дітей. – Одні виповзають на дерево, обвиваються довкола гілки – і на землю лише падають малі гаденята. Інші відкладають яйця – і малята вилізають із них. У мене в саду тепер під дошками живуть багато змієнят. Вони такі малесенькі. Наче дощові черв’ячки. Такі милі! Хочете, я вам покажу?»

Та після таких слів на вулиці діти непомітно розчинялися, розбігаючись по домівках.

Після розповідей вдома про дівчину старі люди, коли її бачили, іноді навіть хрестилися.

Звичайно, діти доповнювали все своїми вигадками і від цього бабусям ставало ще страшніше. Вони тоді вірили у всякі казки про темні сили і магічні властивості змій. Тим більше що все відбувалося більше 30 років тому.

Так би Ельвіру обминали усі й далі, але за нею вирішила простежити сусідська дівчинка Марія, на два роки старша за неї. Фактично передусім у компанію Ельвіру не приймали саме за те, що вона була найменшою. А історія з вужами почалася вже пізніше, коли дівчині стало дуже одиноко без друзів.

Що ж віжбувалося далі?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 6 вересня.

zakarpatpost.net