АНОНС. Жінка йшла в монастир і побачила, що чоловік пригощає бомжів кавою. Ви не повірите, заради чого

[Total: 0    Average: 0/5]

Якось я захотіла сповідатися в монастирі. Дуже важко було вибрати час. То се, то те – ніяк не вдавалося. Аж ось випав майже тиждень вихідних, бо були свята. І я зважилася на далеку подорож, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Обкладинка свіжого номера газети «ПОРАДИ»

Приїхала до початку служби, могла ніби й трошки за той час відпочити від дороги, але дуже хотіла їсти. А там, недалеко від входу, є такий ніби ларьок монастирський із випічкою, чаєм-кавою і всякими іншими смаколиками.

Зайняла я чергу, а коли вона підійшла, переді мною раптом ні з сього, ні з того влазить чоловік.

– Я вже відстояв, брав щойно, тож що будьте ласкаві і т. д.

Огидний чоловік! Бритоголовий, весь такий собі на понтах. Гаманець товщий від моєї сумки, куди поміщається абсолютно все. Шлейф якогось не надто дешевого одеколону…

– Мені кави! – каже. – Дві!

– Розчинну? – питає продавчиня.

– Мені натуральну і найкращу, – понтується той.

«Голений» не вгавав – замовив ще якихось пирогів, тістечок, ще чогось…

«Що, дружина не може спекти, чи коханка? – думала я про себе. — І взагалі, я на сповідь запізнююсь».

І кидаю на нього такі погляди, що він просто на попіл повинен згоріти. Але на мене він навіть уваги не звернув – не його польоту я птах.

Нарешті він взяв все, що йому треба, і вийшов.

П’ю чай, дивлюся у віконце. І бачу, як цей нахаба свою «найкращу натуральну каву» бомжам віддає.

Вони там неподалік розташувалися. І свої пироги з тістечками теж усім там роздав.

Я аж поперхнулася. Не витримала, підійшла до них.

– Це ви для них все купували?

– Так! У мене сьогодні день народження. Пригощаю ось.

Повний текст читайте тільки у свіжому номері газети «ПОРАДИ».

Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 13 вересня.

zakarpatpost.net

Comments are closed.