АНОНС. Жінка йшла в монастир і побачила, що чоловік пригощає бомжів кавою. Ви не повірите, заради чого
Якось я захотіла сповідатися в монастирі. Дуже важко було вибрати час. То се, то те – ніяк не вдавалося. Аж ось випав майже тиждень вихідних, бо були свята. І я зважилася на далеку подорож, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Приїхала до початку служби, могла ніби й трошки за той час відпочити від дороги, але дуже хотіла їсти. А там, недалеко від входу, є такий ніби ларьок монастирський із випічкою, чаєм-кавою і всякими іншими смаколиками.
Зайняла я чергу, а коли вона підійшла, переді мною раптом ні з сього, ні з того влазить чоловік.
– Я вже відстояв, брав щойно, тож що будьте ласкаві і т. д.
Огидний чоловік! Бритоголовий, весь такий собі на понтах. Гаманець товщий від моєї сумки, куди поміщається абсолютно все. Шлейф якогось не надто дешевого одеколону…
– Мені кави! – каже. – Дві!
– Розчинну? – питає продавчиня.
– Мені натуральну і найкращу, – понтується той.
«Голений» не вгавав – замовив ще якихось пирогів, тістечок, ще чогось…
«Що, дружина не може спекти, чи коханка? – думала я про себе. — І взагалі, я на сповідь запізнююсь».
І кидаю на нього такі погляди, що він просто на попіл повинен згоріти. Але на мене він навіть уваги не звернув – не його польоту я птах.
Нарешті він взяв все, що йому треба, і вийшов.
П’ю чай, дивлюся у віконце. І бачу, як цей нахаба свою «найкращу натуральну каву» бомжам віддає.
Вони там неподалік розташувалися. І свої пироги з тістечками теж усім там роздав.
Я аж поперхнулася. Не витримала, підійшла до них.
– Це ви для них все купували?
– Так! У мене сьогодні день народження. Пригощаю ось.
Повний текст читайте тільки у свіжому номері газети «ПОРАДИ».
Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 13 вересня.
