Коханка кричала дружині: «Я вб’ю тебе, суко! Ти його не заслуговуєш!»

[Total: 1    Average: 1/5]

Аби вийти заміж, закарпатка вирішила прибрати суперницю

На Закарпатті за чоловіків часом проходять справжні війни. Ділять між собою хлопців не лише дівчата, але й жінки. Зокрема, на Тячівщині нещодавно за місцевого Донжуана дві молодиці побилися так, що законна дружина опинилася в лікарні, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

Павло (з етичних міркувань імена у матеріалі замінено) полюбляв бігати за спідницями завжди. Марія в нього була вже третьою дружиною. Із двома попередніми розвівся також за те, що щоразу в його серці спалахувало все нове і нове кохання. За собою у спадок трьом дружинам він залишив дев’ять дітей. Перша від нього народила двох, друга – чотирьох і третя – трьох нащадків. Своїми синами і доньками Павло не надто переймався, бо ніде не працював, любив випити і час від часу, аби мати хоч якісь засоби для існування, їздив на заробітки в Чехію.

Цього разу на чужині він пропрацював чотири тижні. Але цей короткий час чоловік використав дуже плідно – завів бурхливий роман із мешканкою сусіднього села, яка працювала з ним на одному заводі. Наговорив він молодиці багато гарних теплих слів, обіцяв, що одружиться з нею… але біда, бо вдома на нього чекала Марія та три сини. Але Світлані він обіцяв, що розлучиться з дружиною, бо давно її не кохає, стверджував, що вони давно сплять в окремих кімнатах і взагалі він просто задихається в родині від нездорової атмосфери.

Звісно, коханцю дівчина повірила, та й заміж їй дуже хотілося, бо мала вже 31 рік, а для села бути незаміжньою, за її ж словами, ганьба. Тож вчепилася вона в це кохання, як потопаючий хапається за соломинку.

Однак вдома розлучатись Павло не поспішав. Світлана нагадувала про обіцянку, але він щоразу щось вигадував і просто відтягував час. Під час однієї з розмов коханка повідомила закарпатцеві радісну для себе, але тривожну для нього звістку, що вагітна. Чоловік цьому зовсім не зрадів, але дав обіцянку, що неодмінно поговорить з Марією і розповість про те, що хоче розірвати з нею стосунки.

Звісно, вдома дружині він нічого не сказав, а коханку продовжував і далі дурити, мовляв, Марія його не хоче відпускати, погрожує, що якщо він піде від неї, накладе на себе руки. Одного разу навіть вигадав історію про те, що жінка обмовилась, що готова облити розлучницю кислотою.

Це зовсім вивело з себе вагітну Світлану. Вона ж не хотіла народжувати дитину поза шлюбом і всіляко сподівалася одружити на собі Павла. Їй було байдуже, що невдовзі він може знайти заміну і їй… головне – одягнути обручку на палець.

Тож жінка, зрозумівши, що сам Павло ніколи не наважиться зробити для цього перший крок, вирішила діяти сама. Вона знала, коли Павла не буде вдома, бо казав, що має йти допомагати родичу по господарству у Хустський район, тож у цей день вибралась у гості до Марії.

Налаштована була молодиця до дружини коханця дуже агресивно, хотіла раз і назавжди розставити всі крапки, добитись від неї розлучення і забрати собі Павла.

Тож перед візитом до суперниці хильнула вдома три по 50 г горілки… для хоробрості. Відтак пішки через гори вирушила в сусіднє село.

Вона викликала Марію на подвір’я і одразу ж почала на неї кричати, звинувачуючи в тому, що вона силою утримує біля себе чоловіка, який давно її не любить.

Марія зовсім не розуміла, в чому справа, про таємне кохання Павла вона й гадки не мала. Але Світлана після словесного вступу одразу ж із кулаками накинулася на жінку.

Вона вхопила Марію за волосся, повалила на землю і почала товкти кулаками у різні частини тіла. Найбільше била по голові. На галас прибігли сусіди. Якби не вони, можливо, розлючена молодиця і добила б свою нещасну жертву, бо відтягнули її з уже непритомної жінки.

У руках Світлани був камінь, ним вона збиралася розтрощити голову Павловій дружині. Про те, що за вбивство можна потрапити за грати, закарпатка не думала в ту мить зовсім. Єдине, що вона хотіла – це покарати Марію.

«Вона волочила мене по подвір’ю, як ганчірку. Звідки в неї стільки сили – не знаю. Далі повалила мене на землю і гамселила спочатку кулаками, далі якоюсь палицею. Останнє, що пам’ятаю – різкий біль у голові. Потім я відключилася, – пояснила на суді Марія. – Коли прийшла до тями, біля мене було багато людей. Чула голос Світлани, яка кричала: «Я в’ю тебе, суко! Павло мій, я заберу його, бо ти на нього не заслуговуєш!»

Давати пояснення в суді Світлана відмовилась. Скоріш за все, їй було ганьба за свою поведінку, адже, як потім з’ясувалося, розлучатися з дружиною Павло зовсім не збирався, а з нею зустрічався виключно для того, аби урізноманітнити своє статеве життя.

За грати обдурену молодицю не посадили. Оскільки Марія змушена була лікуватись після нападу, чоловікова коханка сплатила їй 2 тисячі гривень матеріальної шкоди та 850 гривень штрафу на користь держави за свою аморальну поведінку.

Після інциденту дружина з Павлом розлучилася, але до коханки він не пішов. Зараз, скоріш за все, шукає собі нову жінку… а може вже й  знайшов.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.