Жона ня терпіти не годна, коли я п’яний, а я її – коли трезвий
Закарпатець жоні: Обим поклав перед тобов свою фотографію, ти би ся й із нив через 10 мінут повадила
Попросила баба прибрати діда в хліві. Але він не захотів, бо домовився з сусідом разом футбол дивитись. Розсердилася стара і почала кричати на нього:
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
«Ти лінивий такий, як гнуй! Хоть што си угадаєш, оби лем перст об перст не ударити! Де ми був розум, кой уддаваламся за тебе! Оби я знала, што ти такий дуринь, нігда бим із тобов ся не поженила!»
Дід теж образився, що стара змушує його робити, та ще й обзиває:
«Брешеш, босорканьо стара! Як ото ти не знала! Ти знала всьо, прекрасно знала! Айбо тебе так одно місто свербіло, что би взділабисся й на дуба, не лем на мене. Та оби я знав, яка ти криклива, точно бим ся не женив на тобі, узявбим Маріку сусідську, она німа, нігда би на ня не гойкала! А обим поклав перед тобов свою фотографію, ти би ся й із нив через 10 мінут повадила!» – закипів він.
Стару від таких слів аж у жар кинуло.
«Ти чорте старий! Та в тебе даже на голові пір’я, як у куриці, замість волося, а в мозгах опілки, як у пужала на керті, а персти в тя деревляні, ги кой тички на пасулю, нич у руках держати не годенись, усньо уд тя паде! Тьфу! Ісчезбись!» – і плюнула в бік чоловіка.
«Ти, гарпійо стара, што на ня плюкаш свойов отровов! Хотілабись, обим ноги протяг! Ти ще май ядовита, як гадина в хащі! Но не журися, я тя пережию!».
«Та ти, алкоголіку старий! Май отрови уд тового перегара треба! Як дихнеш на ня рано, та як Змій Горинич! Води в ня удоїти можут, хот і не беременнам. Ти вже си так пам’ять пропив, што даже не помниш, коли послідній раз спавись ізо мнов. Правда, ото так давно було, што я вже й сама не можу вспомнити. Такийись поморщений вже, ги крумля стара. А я ще даже без ліфчика ходити годна!»
«Годна, – усміхнувся дід. – Кой ідеш, та подлаш гримит, як би ся землєтрясєніє начинало, ги би судний динь наступав, а цьицьки тя так до земли тягнут, так ся натігают, што аж ти на лицьови морщини розгладжуються!»
«А грум би тя побив! Та ти ся на себе у дзеркало попозерай. Лице в тя, як валянок утягнутоє, очи упулені, ги в мацура, кой му яйця дверима притрощат, а тіло сіроє уд п’янки, ги в інопланетянина. Оби м знала, што ти із другої планети, нігда бим ся за тя не уддала!» – гримнула баба Анця дверима і пішла сама прибирати.
Повний текст читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».
Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!
