Стрілок багато не буває. Ідеальний спосіб мати величезний врожай часнику
Колір стиглості – бузковий
Посадка часнику – одна з найбільш пізніх садово-городніх робіт. Зрозуміло, що кожен господар обирає найбільш ефективні методи, перевірені роками. Тож тим, як отримати щедрий урожай цього овочу, із читачами газети «Господарські поради» поділилася городниця Марія Прокопів із Стрия, що на Львівщині, пише популярна на Закарпатті газета «Господарські поради».
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
– Я вважаю за краще висаджувати часник в одну грядку з садовою суницею. Частину – в одну лінію між рядами кущиків, а частину – по краях грядки між кущиками. Це вигідно з двох міркувань. По-перше, не потрібно займати під часник окрему грядку. По-друге, фітонциди, які виділяє часник, вбивають шкідників суниці, – ділиться секретами господарювання пані Марія.
Жінка деталізує: спочатку робить пальцем лунки і засипає в кожну дрібку золи. Потім штовхає всередину зубчик часнику на глибину 5-10 см.
Ідеальний час посадки – в кінці вересня або на початку жовтня. А урожай викопують на наступний рік на початку серпня. Причому використовує пані Марія один із «бабусиних» методів. Він полягає у тому, що потрібно викопати на пробу одну з головок і подивитися, якого кольору в неї коренева мочка. «Бабуся навчила мене, що у стиглого часнику вона повинна бути не білого, а блідо-бузкового кольору. До речі, те ж саме стосується і цибулі», – радить городниця.
Стрілка б’є в ціль
Запитали ми господиню і про стрілки часнику, адже багато хто виламує їх, щоб вони не забирали сили у рослини.
– Я теж виламую, але не всі – залишаю одну-дві з числа найпотужніших, – ділиться досвідом вона. – Справа в тому, що в результаті цвітіння утворюються бульбочки і їх дуже добре використовувати для поновлення часнику. Образно кажучи, для припливу свіжої крові. Звичайна посадка зубчиками це завдання не вирішує.
Далі пояснює більш детально:
– Почну з уже згадуваного збору врожаю. Викопані головки часнику я зв’язую в пучки і підвішую на просушку в сараї. Потім поділяю на зубчики, наповнюю ними скляні банки і зберігаю при кімнатній температурі. А коли підходить час посадки, згадую і про збережені стрілки. Вилущую з них бульбочки і висіваю на невелику грядку досить близько одна до одної (2-3 см). На наступний рік з бульбочок виростають невеликі округлі головки, що не поділені на зубчики. У серпні я їх викопую, а у вересні-жовтні знову висаджую. І нові бульбочки потім отримую саме у цих рослин, а не вирощених із зубчиків. Займатися з бульбочками здається справою клопіткою, але ви спробуйте – і результати вас обов’язково потішать!
