Що робила Еліс Віндзор в закарпатських Тур’їх Реметах

Закарпатська журналістка розповіла про англійську дівчинку, яку вважали принцесою, податок, який найбільше не любили у нашому краї та як відпочили у корчмах Ужгорода

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує цикл публікацій про минуле нашого крою.

Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» відома у краї дослідниця минувшини Тетяна Літераті розповіла про дівчинку. Яку вважають англійською принцесою, багатих ужгородських ромів, що мали слуг, податок, який найбільше не любили закарпатці та багато іншого.

Дослідження про англійську принцесу у Тур’їх Реметах розчарувало багатьох. Люди сподівалися, що дитина, похована на тамтешньому кладовищі, дійсно королівського роду. Що ще цікавого вдалося дізнатися під час тієї експедиції?

Це дослідження не входить у рамки «Втраченого Ужгорода». Але крім цього проекту, я пишу ще й інші матеріали і цей – саме один із них.  Справа в тому, що сюди приїхав британський журналіст, який дуже цікавився історією могили Еліс Віндзор в Тур’їх Реметах. Наскільки вдалося з’ясувати, навряд чи похована в тому селі дівчинка може бути членом королівської династії, чи родичкою королеви. Віндзори стали Відзорами набагато пізніше, ніж померла ця дитина. А загалом мені було цікаво потрапити у Тур’ї Ремети і, як виявилося згодом, одне тягне за собою інше. Я туди приїхала за одним, а знайшла купу інших тем. Виявилося, що там був дуже хороший ливарний завод, де виготовляли дуже класні речі, в тому числі й скульптури Геркулеса і Гермеса, які зараз знаходяться в Ужгородському замку. А ще там був жеребчинець, де розводили коней різних цікавих порід. І мені показали фото, як на території жеребчинця на клумбі стояв наш Гермес. Він був іще з руками. Я зацікавилася, попросила від сільського голови ту фотографію і тепер для  «Втраченого Ужгорода» готую історію про те, як у нас з’явився Тур’я–Реметинський Гермес  і де його руки. У нас насправді дуже цікаві села і так як я роблю «Втрачений Ужгород», мрію, щоб  у кожному селі і в кожному місті був такий дослідник, який би вивчав історію нашого краю та життя відомих і маловідомих людей. Сподіваюся, що мій приклад когось надихне.

Які пам’ятники втратив Ужгород? Як жили ужгородські роми? Що за податок на розваги був в Ужгороді?

Про це та більше читайте тільки в газеті «Неділя Закарпатські новини».

У продажу із 27 вересня.

zakarpatpost.net