Site icon zakarpatpost.net

Поховали закарпатця, як невинно вбитого… хоча в це не вірив навіть священик, який його відспівував

«Чи ви чули, що сталося?  Вітя повісився!»

Тривожна звістка за кілька хвилин облетіла усе закарпатське село. Новини там розповсюджувалися зі швидкістю світла. Кожен кожного знав, яскравих подій не відбувалося – лише весілля та похорони. Тож будь-яка новина тут вважалася надважливою. Вітю любили всі. Він був добрим, працьовитим, із порядної родини, сам чудовий сім’янин. Працював у банку у місті, був єдиною дитиною у батьків, ніколи ні в чому не мав потребу.

Нікому не вірилося, що таке могло трапитись і багато хто відмовлявся усвідомлювати реальність.

Молодий, 26-річний хлопець, який лише починав життя, який мав добре здоров’я, гроші, впливових друзів, люблячу дружину та маленьку донечку…  добровільно пішов із життя. Але правда залишалася правдою і біля будинку Віктора збиралися люди: хто – щоб допомогти приготуватись до похорону, хто – щоб дізнатися причину його смерті.

Знайшли Віктора на горищі власного будинку. Його молодятам подарували батьки після весілля. Андрій усе життя їздив на заробітки і подбав про добробут сина. Вітя був вистражданою бажаною дитиною. Наталка мала 8 викиднів і лише одного Віктора виносила без проблем зі здоров’ям. Тож із хлопця завжди, як кажуть, піщинки здували.

Повісився Вітя на обід… хоча завжди о такій порі він був на роботі… а працював він як-не-як не в рідному селі. Тож залишалося таємницею, чому він о такій порі опинився вдома, чому не залишив посмертну записку.

Рідні твердо вірили, що його вбили… що якісь зловмисники одягнули йому на шию зашморг… Поліціанти ж перевіряли інформацію і нічого не говорили. Наталка божеволіла від горя і їй постійно вводили якісь заспокійливі, а дружину Ларису взагалі забрала швидка, бо коли їй повідомили страшну новину, вона одразу ж знепритомніла, а прийшовши до тями, хотіла перерізати собі вени.

Повний текст читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».

zakarpatpost.net

Exit mobile version