Чого син клявся гузицьов свойої жони

Подарував син бабі Анці новий айфон на день народження. Знайшов у газеті «Закарпатські оголошення», де в Ужгороді відкрився новий магазин і вибрав акційний трохи дешевше. Приніс додому і щасливий вручив їй подарунок.

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

Розпакувала баба Анця Айфон, подарований сином, милується ним, а включити не знає.

«Ун такий великий, што кой го на тумбочку коло постели буду класти, та салфетку на нього треба буде якусь ушити, як на телевізор», – розмірковує вона.

«Мамко, там не салфетку, а зарядку треба класти. Раньше зарядку чинили каждий рано, а тепер каждий вичур, оби на рано з собов телефон мож було взяти».

«Вобще-то, зарядку би кажду нуч чоловік у постели мав чинити, но твуй нянько  ще 39 году тому перебрався уд ня спати у другу комнату, а раньше так ня любив, што каждий раз кой лігалитсьме в постіль ун брав із собов дзеркало. І як думаш, нашто? Просто перевіряти чи я дишу, кой засплю. Но та біда ми до нього. Учи ня ся сим чудом техніки пользовати, синку».

Син позакаував бабі Анці програми, зареєстрував її у найпопулярніших соцмережах, показав, як працює камера.

«А што виставляти у себе на сторінці?», – цікавиться стара.

«Можеш записати як пердиш, укласти у Ютуб і аж набереш 5 міліону просмотру, заробиш си  гроши. А аж пропердиш якусь модну пісню, наприклад, «Вовчицю» Винника або  «Я не здамся без бою» Вакарчука та збереш 10 тисяч просмотру, і пінзію ти не треба буде получати, будеш крута як нинішня молодьож!».

«Я уддамся без бою», кажеш. Файна пісня, треба би ся ї навчити. Кулько нараз би мужику ся на ня пудписало! А станцьовати штось мож?»

«Мож, мамко! Правда, што мож! Танець живота станцюй!»

«Айбо я го не знаю танцьовати!» – здивувалася стара.

«А тобі і не треба знати! Ти одінь лівчик і будюгови, стань перед камеров і просто покрутися пуд музику. Жир у тя на череві сам ся трясти буде!»

« І того доста?»

«Правда, што доста! Знаєш, кулько лайку набереш! Люди ся нараз на тя попудписуют!»

«Поклянися гузицьов свойої жони, што не брешеш!»

«Не брешу! Попішаются уд сміху, кой позерати будут!», – засміявся син.

Повний текст читайте тільки в газеті «Неділя Закарпатські новини».

zakarpatpost.net