Поховали чоловіка, як невинно вбитого… хоча в це не вірив навіть священик, який його відспівував

Найбільше з усіх тримався Андрій. Він заспокоював усіх, але що коїлося в його душі – було відомо одному Богу.

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

А люди між тим перешіптувалися, що навіть якщо хлопця вбили, то на те мала бути дуже серйозна причина, адже з хати нічого не зникло. Якщо ж Віктор усе ж вирішив покінчити з собою сам, то до цього його хтось таки мав добряче довести. Одним словом, трагедія не давала нікому спокою.

Поховали Вітю з усіма почестями, як невинно вбитого… хоча в те, що його хтось повісив не вірив навіть священик, який його відспівував.

Рідні ще довго побивалися з горя і звинувачували правоохоронців у бездіяльності, мовляв, не можуть знайти вбивцю, бо не хочуть.

Наталка ходила до всяких ворожок, хотіла дізнатись правду. Але кожна з них говорила інше. Ходила й до монахів, але відповідь так і не отримала. Поступово біль ставав уже не настільки нестерпним і як Андрій, так і Наталка насолоджувалися спілкуванням із маленькою Софійкою, яка росла дуже схожою на батька. Лариса залишилася з донькою жити в будинку Віктора.

Одружилися вони ще на третьому курсі університету, де вчилися разом, покохали один одного з першого погляду і ніколи не розлучалися. То було таке кохання, якому заздрило багато дівчат. Віктор умів дивувати дівчину і постійно робив їй приємні несподіванки. Лариса була дуже гарною і в неї було багато прихильників, але вона любила тільки Вітю. Хлопець бачив, яка армія залицяльників у коханої і дуже її ревнував. Саме через це і запропонував одружитись навіть не дочекавшись закінчення навчання. Софійку Лариса народила на п’ятому курсі. Із дитиною сиділа свекруха, поки молода мама готувалася до іспитів.

Відтак пара поїхала жити в село до Віктора. Хоч Лариса була з іншого району, але питання навіть не обговорювалося, бо готовий будинок уже давно чекав на подружжя.

Жила молода родина добре. У всьому, як традиційно заведено на Закарпатті, допомагали батьки – і не лише грошима, але й машину купили, і дитину усім забезпечували, і Наталка не раз їсти приносила, аби лише маленька онучка була сита.

Лариса не працювала, вона займалася лише дитиною і домашніми справами. А Віктор влаштувався у банк. На роботі завжди був активним, веселим, швидко навчався всьому новому. Там його теж любили.

Тож що стало причиною загибелі молодого чоловіка? Невже цю страшну таємницю він так і забрав із собою в могилу?

Повний текст читай тільки у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!

У продажу – із 11 жовтня.

zakarpatpost.net