Коли ужгородські пам’ятники почнуть приваблювати, а не відлякувати людей

Чому чиновники проштовхують застарілі радянські проекти

Страшні витвори «мистецтва» в пам’ять голодомору на Набережній Незалежності з символічною назвою «Свіча пам’яті» та жінка-матрьошка з піднятими догори руками і дитиною, схожою на робота, на Пагорбі Слави як частина Меморіалу загиблим на Сході воїнам, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

• Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

Саме такі пам’ятники нещодавно з’явилися в Ужгороді за державні гроші… Вони є актуальні, ужгородці їх хотіли бачити у своєму місті, але не в такому вигляді, у якому їх зробили.

• Чому в Ужгороді за добу перед виборами не продавали алкоголь і карали тих, хто не голосував

Бронзового Термінатора бояться діти

Насправді на ці два об’єкти було виділено колосальні кошти, які в обох випадках використано нераціонально. Як пам’ятник у меморіальному комплексі на Кальварії, так і «Свічу пам’яті» не можна назвати цікавинками, до яких підуть місцеві та туристи, щоб ними помилуватись чи просто пофотографуватися біля них.

Наприклад, тільки славно­звісний пам’ятник жертвам Голодомору коштував 2,3 міль­йона гривень. При цьому одразу після встановлення бронзове чудовисько більшості наших земляків не сподобалось, його почали активно обговорювати як на вулицях, так і в соцмережах. Багато хто просив демонтувати монстра, змусити автора переробити його, адже монумент суттєво відрізняється від того, про який було заявлено у проєкті, з яким киянин і виграв конкурс, залишивши, як кажуть, за бортом більш креативних закарпатських авторів. Були й такі, хто просив перенести пам’ятник в інше місце. Мала бути ще й підсвітка в темну пору доби, а без неї в сутінках Ужгородський Термінатор, як його охрестили місцеві, стає ще страхітливішим, і ним навіть мами почали лякати дітей, мовляв, не будеш слухатись – це страхіття тебе зараз проковтне.

У результаті було складено аж дві петиції, у яких люди просили перенести монстра подалі від людських очей. Та незважаючи на це, як кажуть, віз і нині там. Шкода було і людям витрачати час та нерви на голосування, адже їхню думку до уваги так ніхто й не взяв.

Повний текст читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 25 жовтня.

zakarpatpost.net