Улюбленці закарпатців: кремзлики, кийзлики, деруни, реселованики…

Сьогодні в гостях zakarpatpost.net популярна закарпатська кулінарна газета «Домашня кулінарія».

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Обкладинка свіжого номера газети «Домашня кулінарія»

Пропонуємо вам новий рецепт страви.

Улюбленці закарпатців: кремзлики, кийзлики, деруни,  реселованики…

Та на Закарпатті найважливіше – нагодувати гостей, а назва страви має не надто суттєве значення, тим більше що мова тут така розмаїта, що навіть основний продукт, із якого готують деруни (картоплю) іменують і ріпа, і картошка, і крумплі, і бараболя, і буля.

Отже, вважається, що батьківщиною дерунів  є Білорусь. Проте закарпатці можуть посперечатись, бо переконані, то за таким рецептом, як тут, їх не готують більше ніде у світі. Хоча вперше письмовий рецепт дерунів було подано у кулінарній книзі відомого польського кухаря Яна Шиттлера у 1830 році. Скоріш за все, страва інтернаціональна.

Оскільки картопляні оладки – дуже проста, дешева, смачна і калорійна їжа, вони під різними назвами відомі у багатьох світових кухнях. Згадаймо хоча б чеські Bramborákі, словацькі zemiaková placka, румунсь-кі tocinei, литовські цепеліни, німецькі Kartoffelpuffern, швейцарські Rösti, єврейсь-кі латекс, російські тьортики… Є деруни навіть у США. Там вони називаються Hash brown чи Potato pancakes і продаються в супермаркетах.

Цікаво, що під час Голодомору 1932-1933 рр. деруни у східних областях готували з висушеного та розтертого липового листя, горішини, щавлю, полови та макухи. Цю «страву» також називали «чорними мартопляцами».

Винахідливі закарпатці, оскільки вважають себе людьми дуже побожними, придумали навіть свої пісні рецепти кремзликів, замінюючи яйце на крохмаль.

А традиційний рецепт місцевої страви такий.

Обчищену і промиту картоплю потрібно натерти  на дрібній тертці. Додати до неї борошно, нарізану цибулю, яйце,  сіль, часник та чорний перець. Масу слід  добре перемішати і викладати ложкою на розпечену сковорідку у формі оладок, які мають покритися коричнувато-жовтою скоринкою.

Готові гарячі кремзлики зверху поливають сметаною.

Проте дехто експериментує як з формою, так і з інгредієнтами.

Хтось готує страву без цибулі, хтось – без часнику, хтось додає дрібно нарізану петрушку, хтось – кріп.

Дехто, аби зекономити час, робить великі, на всю сковорідку оладки і натирає на них сир, а відтак – поливає сметаною, змішаною з майонезом. Деякі господині такі деруни ще й запікають у духовці.

Любителі грибів додають до картопляної суміші ложку манної крупи та подрібнені і підсмажені з цибулею білі гриби чи шампіньйони.

Картоплю, до речі, можна замінити й кабачками. Виходить також смачно. Можна додавати й натерту моркву, замочений у теплому молоці хліб.

А ті, кому до снаги м’ясо, всередину під час випікання додають м’ясний фарш або подрібнені підсмажені шматочки м’яса з паприкою чи перцем, часником і помідорами. Можна зробити страву гострою. Такий словацький делікатес подають навіть в ужгородських  ресторанах. Робиться він на всю сковорідку і згинається вже випеченим навпіл. Такі деруни їдять із підливкою з грибів та сметани.

Можна подавати деруни й інакше. Зі свинини формуються шматки м’яса, як на відбивні. Випікаються на олії на сковорідці, без яйця та борошна, як стейк.  Готові деруни викладаються в деко – шар дерунів, шар м’яса. Або в керамічні глечики. Тоді страва буде гуцульською. Запікають її в духовці ще хвилин 10. Зверху присипають зеленню, заливають сметаною і натирають твердий сир.

Незважаючи на те, що деруни є досить жирними, в деяких куточках Закарпаття їх подають зі шкварками або з підсмаженою цибулею.

У гірських районах популярними є також деруни з викладеними зверху підсмаженими білими грибами та цибулею, або деруни, запечені всередині із грибним фаршем.

Утім декому вони до смаку з ікрою, декому – із салатом з огірків, помідорів, зелені і рослинного масла, хтось їсть їх із бринзою, хтось – із томатним соусом або пікантною аджикою, а хтось – із часниковою підливою (до потовченого часнику додається трохи солі, олії і 1-2 ст. ложки кип’яченої води).

Нині деруни стали такими популярними, що їх готують у ресторанах. А в Коростені, що на Житомирщині, є навіть пам’ятник деруну.

Маса нових рецептів тільки у газеті «Домашня кулінарія»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Передплатний індекс: 68339.

zakarpatpost.net