Чому закарпатська жона сімейні труси носить

Їде баба Анця з сусідкою додому з Ужгорода. Сидять, розмовляють:

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

«А знаєш, я раз літом ся думу вертала. Міста не було. Стою. Держуся за оту цівку, обим не впала. Раз лем ся шофер остановив і пудобрав якось п’яного.

Їдеме, їдеме… жара… я потію. Чую, як ми з пуд-руки пот тече, добре, што з куртими рукавами у платьови булам. Но і раз лем ми тот хлоп каже: «Бабко! Ви або ногу опустіт, або будюгови одіньте, бо я вже туй не маю чим дихати!» Так ня взїло! Што ун си подумав! Пак я приїхала думу і помилася, а уд нього перегаром ще за три дни точно воняло!» – невдоволено розповіла стара.

«А хоть не кажи… з тими чоловіками. Вот муй мені недавно каже: «А ти нашто ліфчик одіваєш, аж не маєш у нього што покласти?» А я му кажу: «Пак і ти не маєш, айбо каждий рано непонятно нашто одіваєш труси!», – сердито зізналася сусідка.

«А я свойому тоже на днях кажу: «Ми тулько году прожили, а ти би ми хоть раз косиці купив!» І знаєш, што ми отвітив? «У мене труси з ромашками!» Та ун си што думат! Та ото што ун за ними пряче лем у нього є?! Та за мнов такі хлопи бігали, а я си лем сього убрала. Треба було так як Юлка робити. У неї все любасу много було. Раз пушлисьме разом у бударь у вароши. Позераю, а она сімейні плавки натігає. Я ї звідаю, што удколи она в мужських трусах ходит. А она ся улибнула і отвітила: «Уд товди, як муй чоловік пуд постільов у нас дома їх найшов. А што я мала чинити?» Но нич. Везу свойому труси… та най ся радує. Може си їх на голову натягти! Одинакові лисі в нього як башка, так і гузиця! Завто я уд нього 200 гривню удурила і утратила лем 96.  Зекономилам і собі два ліфчики купилам. Я заслужила, бо ун думат, што кой чоловіки мовчат, а жони кричат, ото таблетки. А на самому ділі ото – роди. А я му двох прекрасних діти подарила. Так што най ми терпит, докідь му на похорон май файноє платя у жизні не удіну. Мені ото ся май любит, чим своє свадєбної. Оно вже 39 году свуй час чекат. Но а вобще… мій дідо як мала дітина… казав, што нині цілий динь без трусу буде ходити… мене чекати… та не так мене, як ото што му везу!»

Повний текст читай тільки у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!

У продажу – із 11 жовтня.

zakarpatpost.net