Site icon zakarpatpost.net

Що за покарання? Чому за те, щоб танцювати, ужгородці мали платити

Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла  журналістка, заслужений журналіст України,  дослідниця минулого, авторка «Втраченого Ужгорода» Тетяна Літераті.

Ви писали про податок на розваги в Ужгороді. Що то був за податок?

У ті часи люди були дуже незадоволені через цей податок. Я не можу точно сказати, коли саме його запровадили, але суть зводилася до того, що в чехословацькі часи міська казна мала за щось існувати, бо набрали багато кредитів, активно велося будівництво, робили каналізацію, і гроші потрібно було якось повертати. Тож впровадили багато різних податків. Одним із них і був податок на розваги. Якщо людина приходила в ресторан, могла собі замовити доміно, шахи, карти, аби з кимось пограти за столом. Це вважалося розвагою, за яку окремо потрібно було заплатити. Розвагою вважалися також танці в ресторані, більярд. Рестораторів перевіряли спеціальні люди, які приходили в ці заклади і вираховували, хто платив за розваги, а хто – ні. Якщо когось ловили, власники платили дуже великий штраф. Але все одно люди умудрялися хитрувати, бо у маленькому місті всі один одного знали, багато хто був або другом, або постійним клієнтом господаря,  йому їх не хотілося втрачати, ображати, тому доводилося якось викручуватися, обходити закон.

zakarpatpost.net

Exit mobile version