Інна зрозуміла, що утримує альфонса. Як вона могла так низько впасти?
Інна розлучилася з чоловіком ще зовсім недавно – два тижні тому. Тепер вона сиділа за кермом своєї нової машини, яку купила щойно перед своїм розлученням, і не могла зрушити з місця. Вона часто останнім часом могла так застигнути і не розуміти, що ж це вона має робити далі, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Олегу Інна віддала все своє життя – навіть не вважаючи це якоюсь там зайвою жертвою. Залишила престижну роботу, не витрачала багато на косметику, як це було раніше, зовсім тепер забула про подруг, про все на світі. І саме тому їй і було зараз так нестерпно боляче.
Ні, Олег не забрав у неї житло. Але ж він взяв великий кредит (на свою машину), який фактично потім і віддавала вона. Потім був ще один кредит – на ремонт хати його матері. Потім ще один – на його лікування.
Тож Інна і повернулася на роботу, але зараз уже не таку престижну. І стала працювати ще активніше, бо ж витрати росли. Одного дня вона просто сіла на стілець у кухні і раптом зрозуміла все. Нізащо б нікому колись не повірила, що й із нею таке колись може статися. А от сталося.
Вона прийшла до висновку, що утримує альфонса. Їй стало і боляче, і соромно водночас. Як вона могла так низько впасти?
Вона вже не могла згадати, коли Олег їй щось дарував. Як це – вона нічого й не помічала раніше? Ні, вона не була без тями закохана у свого чоловіка. Та ж вона просто довіряла йому, бо ж це так природно – довіряти близькій тобі людині.
Коли Олег повернувся з роботи того ж таки дня, вона цими думками поділилася з ним. Сказала, що більше жодної копійки з її гаманця він не отримає. Таким чином вона хотіла перевірити силу його кохання. А коли зауважила, що це справжні чоловіки утримують жінок, Олег ледь не скипів від люті.
І одразу ж став пакувати свої валізи. Робив він це чомусь ще й дуже довго. Наче чекав, що хтось його буде зараз просто хапати за руки.
Інна стояла приголомшена, бо раптом зрозуміла: всі її підозри є правдою, від якої нікуди не втечеш. Її використовували, і в цьому вона могла звинувачувати лише одну себе. Адже Олег так легко вийшов із гри.
Вона мала мужність зараз не плакати. А ще кинула в Олега двома його футболками, які були на кухні. Хай вже забирає все своє із собою.
І Олег пішов. Адже він не хотів заробляти на родину, утримувати її. Ніколи не хотів і дітей. Хіба це не мало насторожити?
Він ще часто ніби навмисно потрапляв їй на очі – наче все ще чекав, що вона все ж таки знову покличе його назад, стане плакати, як їй важко без нього. На своїй сторінці в Інстаграмі писав дуже ображені пости – от роби для людей стільки добра, а вони тебе викинуть зі свого життя в одну якусь прекрасну мить. Язик не повертався, сказати – викинуть ще й зі своєї квартири.
Інна весь день після того, як він пішов, тинялася квартирою, яка враз стала порожньою без Олега. Але вже наступного дня прокинулася і зрозуміла, що їй насправді не так і погано, ні, навпаки – стало чомусь ще й легше.
Їй вже не треба тягнути когось, озиратися, чи йому добре. Вона сама собі здивувалася, що настрій аж ніяк у неї не поганий. Ще тиждень вона провела в чудових роздумах про своє власне і щасливе майбутнє!
Через рік вона й справді вийшла заміж. А ще через рік – народила сина.
А в Олега за цей час були аж три жінки. Обирав він чомусь лиш заможних та ще і терплячих. Але й вони не хотіли аж так довго терпіти, як Інна.
Інна ж тим часом часто згадувала той ранок, коли він пішов геть і їй здавалося, що життя закінчилося. Здавалося, це найчорніший ранок у житті. А виявилося, що ні – найщасливіший. Бо цей ранок подарував нове майбутнє, якого б нізащо не було з Олегом.
Світлана КОВАЧ, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
