Закарпатські шишкоягоди виводять зайву воду з організму і очищають легені

Ялівець рятує від кашлю і очищає нирки

Для приготування ліків використовують шишкоягоди ялівцю,  заготовлені восени. Зазвичай під кущем розстилають яку-небудь  тканину й обтрушують на неї дозрілі ягоди. Сушать їх при температурі не вище 30°С, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

Довгий час ялівець не вважали плодоносною рослиною, слов’яни навіть називали його яловим, або безплідним, кедром. Але в XVII столітті ботанік Ніколас Кулпепер запропонував заварювати ялівцеві ягоди і використовувати їх для лікування легень.

Пізніше стало зрозуміло, що ялівець добре порається з мігренню, розладами травлення, лікує печінку і артрит. Тим часом американські індіанці, на відміну від європейців, до ягід ялівцю завжди ставилися з повагою і лікували ними цукровий діабет. До речі, плоди ялівцю називаються шишкоягодами – це і шишка, і ягода одночасно. Всередині них є дуже тверде насіння.

Шишкоягоди збирають восени, стиглими, коли в них вже міститься до 40% виноградного цукру і органічні кислоти (мурашина, яблучна, оцтова), до 2% ефірної олії, а також смоли та інші сполуки.

Плоди володіють антимікробними властивостями, можуть виводити зайву воду з організму, налагоджують травлення і обмін речовин, позитивно впливають на печінку.

Взимку з ягід заварюють відмінні чаї для очищення легенів, вони допомагають перемогти бронхіт і взагалі добре впливають на жіноче здоров’я.

Відомо біля півсотні видів ялівцю, проте в природних умовах України ростуть тільки два – ялівець звичайний і ялівець козацький. І хоча обидва є лікарськими рослинами, важливо уміти їх відрізняти. Адже ялівець козачий через токсичність має обмежене застосування. Лише молоді гілочки беруть для зовнішніх ліків. З них виготовляють мазь від парші, лишаю, настоянку для виведення бородавок та порошок для присипання гнійних ран. Ягоди ялівцю козачого взагалі вживати не можна, вони дуже отруйні.

А ось ягоди ялівцю звичайного відомі не тільки як приправа до м’ясних страв, але й як цінна лікарська сировина. Цілюща ягода – темно-синього кольору, з досить великою кісточкою всередині і дуже терпка на смак. Кісточку треба випльовувати, тому що в ній містяться отруйні речовини.

Взимку ця ягода творить дива, бо в першу чергу впливає на бронхолегеневу тканину. Тих, кого мучить кашель, а в анамнезі був туберкульоз, влітку потрібно відправляти в ялівцеві гаї на тривалі прогулянки, адже фітонциди ялівцю містять противірусні та протинабрякові речовини.

А на основі ялівцевої олії створено низку препаратів, що очищають нирки. Та найкраще ягоди вживати свіжими.

Купивши чи назбиравши ялівець, вживайте його наступним чином: в перший день – одну ягідку, на наступний день – дві, і так далі, поки не дійдете до 12 ягід в день. Потім знижуйте кількість, прибираючи кожен день по ягідці. Така терапія розчиняє камені в жовчному міхурі і нирках, а також є хорошою профілактикою нирково-та жовчнокам’яної хвороби.

У період підвищеної вірусної небезпеки також слід жувати терпку ягоду до трьох разів на добу (не більше).

Крім цього, ялівець має відхаркувальну дію, тому рекомендований курцям як засіб, що очищає бронхи і легені. Ще одне його властивість – «вимітати» токсини: для цього потрібно розжовувати дві-три ягоди в день.

Є і більш складний спосіб: перемолоти ягоди і з’їдати по одній чайній ложці маси в день. У результаті ваш організм буде врятовано від вірусу, а заодно і очищено від глистів і лямблій. Можна зварити кисіль від нежиті та кашлю: 20 ягід на 1 склянку води, варити 10-15 хвилин, поки вода не змінить колір. Додати півсклянки холодної води і столову ложку крохмалю – виходить густий кисіль. Пити його слід після їди по 50-100 мл.

Можна зробити і домашню ялівцеву настоянку, яка рятує бронхолегеневу систему в холод: 50 г ялівцю скласти в літрову банку і залити горілкою, щоб повністю покрити ягоди настоювати два тижні. Потім процідити і пити по чайній ложці в день. Настоянка має антибактерицидні властивості. Її можна ускладнити, додавши 20 г перемелених коренів дягелю, щіпку шафрану і розмарин. Така настоянка покращує не тільки зір, але й настрій.

Ще один рецепт настоянки. 15 г шишок залити 100 мг горілки, настоювати 2 тижні в темному місці, струшуючи. Використовувати зовнішньо, як болезаспокійливий засіб при ревматизмі.

Також із ялівцем можна готувати ванни. 100 г сухих шишок залити 1 літром окропу, настоювати близько години, процідити, вилити у ванну з температурою води +38С. Застосовувати при подагрі і ревматизмі протягом 15 хвилин. Ванни можуть бути місцевими – тільки для рук або ніг.

Ви почерпнули щось із цієї статті для себе? Напишіть, нам важлива ваша думка. Чекаємо листів за адресою 88000, м.Ужгород, пл.Корятовича, 2Ї6.

Магія ялівцю

  • Вважається, що ялівцева гілка вже сама по собі є амулетом, оберегом від злих сил і людей з поганими думками або намірами. Прикріплена гілка до вхідних дверей може відлякати нечисту силу або нечисту на помисли людину, а також залучити удачу. Для цих же цілей ялівець вирощували прямо перед ґанком (переважно з північного боку).
  • Ягоди ялівцю дівчата нанизували на нитку і постійно носили таке намисто для залучення удачі в любовних справах, для збільшення привабливості.

zakarpatpost.net