Анекдот дня. Умират закарпатець. Коло воріт раю встрічає го апостол Петро

[Total: 0    Average: 0/5]

Умират закарпатець. Коло воріт раю встрічає го апостол Петро:

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

– Проходь Мигалю! Ти був настояним праведником, ходив у церкву, додержовависся усьих канону. Тобі уготовано місто в раю. Мужик позерає: усюди косиці, потята співают… краса.  Но просится:

– Будь такий добрий, укажи ми пекло! Мене ним із самого раннього дєтва пужали! Я дуже хочу увидіти, як там.

Петро:

– Нашто ото тобі, там аморальность, розбрат, просто противно!

– Но, будь добрий, – продовжує просити.

– Добре, пой підемо, – соглашаєся апостол.

Заходят у якісь двирі, а там… кабак… як у нас на Закарпатті.  Музика, дівки, водка, цігаретлики…

Чоловік:

– І сим мене так сильно пужали?

Петро:

– Та ти што, пак есе так противно!

Петро:

– Та де! Есе круто!

В тот момент реаніматологи пернули мужика до жизні. Ун лежит, кліпат очима і думає: вот я дуринь… усю жизнь фігньов страдавим, нашто ото требало…

Уписали го з болници… Но і ун начав грішити по-повнуй. Бухає, курит, насилує жун. Раз лем прийшов час і ун умер окончатєльно. Опять го стрічат апостол Петро.

– Здоров, цімборе, – каже му мужик. – Веди ня в пекло!

Петро:

– Ти Попович Мигаль  Іванович?

Закарпатець:

–  Я! Я! Давайте чим май скоро поважай мене у пекло! Я много грішив!

Петро:

– Три місяці тому ото ти ізнасіловав 90-гудню бабку?

Закарпатець:

– Я! Я! Маю такий страшний гріх! Веди ня у пекло!

Петро:

–  Нєт, Мигалю! Тобі треба до нас!

Закарпатець:

– Та ти што! Такого бути не може! Я не лем її ізнасіловав!

Петро:

– Я знаю! Но тобі всьо равно до нас!

Закарпатець:

– Та зашто, блін?

Петро:

– Старенька дуже побожна і умолила усі твої гріхи!

zakarpatpost.net

Comments are closed.