Чому закарпатська баба рішила у весільне плаття Ніколь Кідман залізти

[Total: 0    Average: 0/5]

Сердита баба Анця сіла на маршрутку і їде в Синевир Тома Круза шукати.

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

«Мушу з ним поговорити! Такий хлоп пропадає! – думає про себе. – Такий молодий, а все си якихось жун ковдушок недобрих находит. Не везе му, сиротятови. Вот я ся за нього уддам або всиновлю го… і поїду у Голівуд!

Буду там на самому главному горбі корову пасти і теплим молоком го каждий динь отпоювати, сплету му штрімфлі із овечої вовни, оби му тепло спати було. А спати ми будеме у великуй постели голі.  Ун міліонер і буде ня на американських горках возити. Йой, лем треба чисті будюгови одіти, бо платя ми ся задере, та всі їх увидять. Буде вітром ми меже ноги задувати. Я й його діти усиновлю. Я же добра! А як я му їсти буду варити! І бограчом го нагодую, і нашими голубцями, і кремзликами, і туканом, і баношом, і пасульов пудбиванов! А ун што там їст… саму хімію. Што там у них є? Хот-доги та гамбургери! Я го удгодую так, што за три місяці на 150 кіл ся поправит. Лем мені мало похудати треба, обим у свадєбноє платя Ніколь Кідман залізла. А ще й у її труси, бо у нього ся у шкафу точно заваляли. Шкода цуря куповати. А ще я туди буду возити наші гриби і продавати їх. Американці такі добрі нігда не їли!», – замріялася баба Анця.

Подивилася вона у вікно і важко зітхнула.

«Йой, як у нас туй файно! Яка природа! Аж шкода удцідь у тоту далеку Америку їхати. А може най би ліпше ун до нас переїхав жити. А што… у нас уже тоже кіна знімают. А ще, я читала, што ун ся на попа вчив. У нас священник старий, не довго му ся устало, якраз роботу Том буде мати. Я новий бізнес удкрию. Буду дівок із ним фотографувати. Та они киплятком сикати будут, кой го увидять! Любі гроші за селфі з ним заплатят! А ще я його фамілію возьму! Зроблю такоє, на якоє ся не отважила ні одна його жона! Як файно буде звучати: «Анця Круз!» Пообіцяю му, што буду го любити до гробової дошки! Я і дідови обіцяла, но і што. Я же го не лишаю. Ми будеме просто троє жити! А што?! Двоєжонство є? Є! Буде і двоєчоловіцтво тепер! А ще такого ім’я як Том у нашому селі нігда не було. Вот мені завидіти будут усі жони! Спати ми будеме на мнягких подушках. У мене їх много, я все гуси держала. Накладу хоть 40 на постіль. Так даже Трамп не спит! Буду го баловати, пак йому лем 57 году. А мені вже кулько… но не важно. Я ще в соку і чуствую, што якраз ми такого хлопа і треба!»

Так за роздумами баба й доїхала до Синевира.

Вийшла з маршрутки і питає від місцевих, де Тома Круза знайти. Ті ж лише знизують плечима і крутять пальцями біля скронь. Виявляється, в Синевир він так і не приїхав.

Розчарована баба Анця вирішила повернутись додому.

«Но не біда! – почала себе заспокоювати. – У слідующий раз точно приїде і я ся з ним встрічу! Треба лем уд сина май часто «Неділю Закарпатські новини» брати читати. У газеті точно напишут, і я го товди вже точно не упущу!»

Повний текст читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».

zakarpatpost.net

Comments are closed.