Циганка сказала дівчині, що та розбагатіє у 70 років. Чи справдилося пророцтво?

[Total: 0    Average: 0/5]

Нашій сусідці Ержіці циганка – ще у 17 років – сказала, що вона розбагатіє, але лиш у 70 років. А Ержіка дуже тоді хотіла розжитися на гроші. Була вона з бідної родини. Нічого крім роботи у житті не бачила. Так хотілося вдягнутися гарно, щоб усі заздрили, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • Читай газету «ЯСНО»! Живи на ЯСНОму боці! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 76076

Ще юною дівчиною Ержіка навіть розсердилася на ті слова циганки, та нащо здалося їй те багатство – аж у 70. А що, скоріше б і не можна ті великі статки якось уже нажити?

Але й справді, все життя жила вона бідно. То хату будували з чоловіком і у всьому собі відмовляли. То вона хворіла, то діти. Та й тепер, уже пенсіонерами, наші сусіди жили дуже бідно. Уявіть собі, на дві мінімальні пенсії. Та ще й сусід Петро постійно хворів. А що вже й казати про те, що літнім людям постійно треба купувати безліч всяких ліків – від тиску та інших болячок.

Тому їх і можна зрозуміти: коли траплялася у них вдома якась проблема, вони ледь не божеволіли, що із того не зможуть ніколи вийти. З останніх сил намагалися бодай завжди вчасно платити за комуналку, бо боялися, що в них ще й хату можуть забрати – за борги.

Тому, коли в них у городі прорвало каналізацію, вони ледь не зомліли від страху, що ж тепер вони з цим нещастям мають робити. Тож які великі гроші мають тепер викласти, щоб усе знову прийшло до норми.

Взяли вони аршув і пішли самі ту землю копати, щоб зрозуміти, де ж то у них прорвало труби.

Копали вони довго, але без перерви – чи не весь день. Не ті вже сили в них були, щоб рити такі півметрові ями, та ще й улітку, у таку от велику спеку.

Але нарешті все ж таки докопалися вони – але зовсім і не до труби, а до якого дерев’яного ящика. Була то насправді скриня. І вже розсипалася вона зовсім ледь не на порох від того, що пролежала в землі так багато років.

Та й поруч десь була труба, з якої постійно виділялася волога. То можна було зрозуміти, що скриня ледве трималася купи від усіх можливих впливів.

Важка то була скриня. Але поклали її на тачку та й повезли до хати. А в хаті ледь не зойкнули від подиву, бо та скриня була напхана золотом.

А коли відкрили кришку, золото геть розсипалося по підлозі, бо дошки ж зовсім були трухляві.

Не могли її на цьому місці залишити колишні мешканці, бо ж їх хата тут була лиш першою побудована, а раніше тут лиш одне поле й було. А ще раніше – кажуть старі люди – тут якийсь великий шлях пролягав. Ну а що було тут іще раніше – вже ніхто із сусідів тепер цього і не згадає.

Розповіли щасливі сусіди, що скриню знайшли, і своїм дітям. Золота було так багато, що діти змогли за ті знайдені на власнім городі скарби добротні будинки собі купити. Але й про батьків вони не забули. Відремонтували їх хату, утеплили, ще й новий дах поставили.

Тут Ержіка і згадала дуже вже давні, але таки й справді пророчі слова циганки, яка трапилася їй на дорозі в місто – ще 50 літ тому.

А потім хтось каже, що ніби й немає на цім білім світі такої речі, як доля. Он вона як уміє людям допомагати або може й відвернутися від них – на довгі й довгі роки.

Лариса НОДЬ, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *