Закарпатський хлопчик Ілько мав особливий дар. Ви не повірите, що він умів робити

[Total: 1    Average: 1/5]

Був такий Ілько, він умів те, що навряд чи могла якась інша людина. Він зупиняв літаки. І було це ще у Другу світову, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • Корисна газета для всієї сім’ї!

Люди розказували, що він ще здалеку чув гул літака. І міг його зупинити – просто в небі, в повітрі. Літак, як комар, дзижчав тоді десь лиш на одному місці, але далі рухатися не міг. І нарешті розвертався – і летів геть. Може просто в нього пальне закінчувалося. А може пілот лякався, що це з ним таке страшне сталося, що він не може зрушити з місця. Тому наше село ніколи не бомбили. А ще казали, що після цього Ілько міг аж три дні проспати. Може через те, що витрачав багато сил. Бувало, що через день або й через кілька годин село знову починали бомбити. І тоді Ілька будили – і ледь не усім селом , бо дуже було тяжко його привести до тями. А після одного так званого сеансу він знову розвернув літак. А потім упав у полі підкошений, як сніп. Тільки велика злива розбудила його. І чоловік пішов додому.

Про цей дар Ілька довідалося вище командування. До нас приїжджає багато людей у цивільному. Напевно, хотіли умовити Ілька працювати на якомусь там більш вищому рівні. Такий чоловік і справді був на вагу золота. Але він усім тим людям відмовляв, вони поверталися ні з чим. Вже деякі й кричали на нього й благали його – та де там. Ілько із свого села – ні кроком руш. А потім стали Ількові ще й пригрожуватм – поїдеш у Сибір, коли не хочеш на свою ж рідну державу працювати. Але Ілько тільки посміявся з того. І одного разу якийсь великий начальник дуже вже розсердився на Ілька. Сам на своїй машині приїхав у село, щоб забрати цього дуже вже непокірного чоловіка.

Але ще при в’ізді в село його машину закрутило на дорозі. І хвилин десять так от і обертало «Волгою», як якоюсь іграшкою. Злякався той великий чин із такої й справді дуже великоі і містичноі сили Ілька. І поїхав геть. Більше Ілька ніхто не чіпав. Одні його боялися, інші – дивилися на нього зі щирою пошаною. Але лиха йому заподіти ніхто не смів. А сам Ілько став легендою для нашого села – ще за життя. Більше цікавого читай у газеті «ПОРАДИ». Купи у кіоску або передплати на своїй пошті!  Індекс 91145. zakarpatpost.net

Comments are closed.