Закарпатець пішов у ліс і заблукав. До людей його вивів вовк

Я дуже люблю ходити по гриби. Та й знаюся на тому, як ніхто інший. Вже по запаху чую, чи гриб їстівний. Та й взагалі за сотні метрів відчуваю, чи є там гриби. Але всяке хобі може перерости у не зовсім добру пристрасть, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • Корисна та цікава газета для всієї сім’ї

Саме так сталося й зі мною. Я, коли чую запах грибів, можу зайти дуже далеко в будь-яку хащу. Мене уже не спиниш! І про це знають рідні, тому завжди й хвилюються за мене.

Я ж і сам чудово знаю про свій такий гріх. Тому намагаюся якось убезпечити себе від всяких недобрих пригод, завжди маю при собі аптечку, компас, телефон. Хоч телефон у лісі й не завжди ловить твоїх операторів, але ж можна ніби подзвонити рятівникам, коли щось трапиться таке, що ти не міг передбачити. Але я над усім цим посміявся. Що мені ці підсобні матеріали, коли я у лісі, наче в себе вдома. Мені здавалося, що все мені тут рідне і знайоме. Але одного разу доля таки взяла й посміялася вже наді мною. Я й справді заблукав. Грибів я тоді назбирав немало, десь чотири торби. А вони все виростали перед моїми очима. Незчувся, як уже й темніти навколо мене почало. Компас заклинило, а телефон геть розрядився. Як завжди буває в таких випадках, коли все виходить наперекір тому, чого ти хочеш. Навколо був такий густий ліс, що я й поняття не мав, куди мені тепер треба йти додому. Пробував я і в один бік звернути, а там ліс стоїть, але ще щільніший. Попробував у другий, а там якесь урвище. Та й потічка ніде не чути. Я б за ним може й до села якогось дійшов. Повний текст читай у газеті «ПОРАДИ». Купи у кіоску або передплати на своїй пошті!  Індекс 91145. zakarpatpost.net