Які зимові традиції принесли на Закарпаття п’яні Діди Морози

[Total: 1    Average: 5/5]

Ніяких ялинок у Довгому (та і в сусідніх селах) ніколи не рубали і не прикрашали – ця традиція прийшла із радянською владою та п’яними дідами морозами. Наші люди випікали спеціальний хліб – карачун. Цей хліб був більшим за звичайний та випікався з кукурудзяного борошна. В тісто для карачуна додавали різне насіння, зокрема жито, овес, коноплі та інше.

  • Рекламуйся у газеті «Закарпатські оголошення»! Тел. 050 222 50 50

Увечері починалось колядування. Колядувати починали діти, питаючи під вікнами дозволу у господарів словами: «Гей, пане ґаздо, чи даєте веселити?».Ґазда мусів відповісти : «Веселіт, веселіт!» За колядку діти отримували випічку з кукурудзяної муки (боґач). Дорослих колядників запрошували до столу та пригощали палинкою і закускою. Неорганізовані леґіні ходили по селу групами і колядували у хатах дівчат, де отримували яблука, волоські та ліщинові горіхи. А інколи і поцілунки. А були групи організовані – чотири пастирі, ангел із різдвяною зіркою, «дідо» і «баба» у страшних масках, височенних шапках і з дзвінками на поясі. Такі групи називали «Звізда». Казали: «Звізда йде!»

Ядор Стрипський та Ізідор Білак у своєму дослідженні, опублікованому у 1915–1916 роках на сторінках часопису Neprajzi Ertesito, писали про Довге таке: «У перший день Різдва колядували кілька груп чоловіків, які збирали пожертви на користь церкви. Кожна група несла (або везла на санях – прим. авт.) 2–3 мішки з кукурудзою, вівсом та іншими продуктами, які потім зносили до місця збору – народної школи. Згодом ці продукти продавалися, а отримані кошти витрачалися на церковні потреби». Мушу сказати, що обидва автори були немісцевими, тому не знали багатьох деталей. Було дві групи – нижнянська і вишнянська. Обидві групи – це місцеві вертепи, які називалися «Бетлегем» (Хижка). Люди казали: «Хижка йде». Бетлегем складався із чотирьох пастирів та чотирьох ангелів, які несли «хижку» – хатинку із вирізаними з дерева яслами та худобою всередині, між якими була статуетка матері з дитиною. Також із ними ходив «дідо». «Баба» була не завжди. Повний текст читай тільки у газеті «Закарпатські оголошення». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net

Comments are closed.