Що треба знати про Великодню суботу

Великодня субота – останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами.

Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя. У Великодню суботу готували крашанки, писанки (скробанки, мальованки). Вони зберігалися протягом усіх свят, пише pogliad.ua.

• Рекламуйся у газеті «Закарпатські оголошення»! Тел. 050 222 50 50

Готували крашанки і пи­санки по тринадцять, на згадку про 12 апостолів і Спасителя. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування фарб, свої традиційні малюнки-орнаменти.

Крашанки фарбувалися природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій зелений і золотистий кольори. Писанки — яйця, розписані восковим методом. Крашанки — яйця, помальовані різнокольоровими цяточками на чорному або вишневому тлі. Скробанки, дряпанки — яйця, пофарбовані в один колір. Металевим вістрям чи голкою на них вишкрібають найрізноманітніші візерунки. Мальованки — яйця, розмальовані пензлем різними візерунками.

На Великдень і в наступні дні всі вітали одне одного писанками. Приносили їх і на кладовище під час Проводів. Топтати ногами рештки пофарбованого яйця або писанки — великий гріх. Хто це робитиме, того Бог покарає хворобою.

Шкаралупу з писанок чи крашанок в одних місцевостях викидали на стріху хати і хліва, а в інших — виносили на текучу воду, кидали курям — «щоб добре неслися». Більше ексклюзивних закарпатських новин читай у газеті «Закарпатські оголошення». ЗакарпатПост