Народила сина і покинула, а коли він став успішним, прийшла до нього просити гроші

Вадима в дитбудинку називали не інакше, як Кривеньким Каченям. Він народився семимісячним із вадою хребта. Через це кульгав. Тож постійно ставав об’єктом насмішок серед дітей. Спочатку багато плакав, сидів біля вікна і мріяв, коли інші бавились, намагався якомога менше потрапляти їм на очі. Весь час проводив на самоті з собою. Він вдивлявся у далечінь і уявляв, що за ним іде мама, він щасливо кидається їй на шию, вона бере його за руку і забирає з сиротинця. Але це було тільки в його уяві. Насправді як би хлопчику цього не хотілось, навіть чужі люди, які приходили , аби когось всиновити, не звертали на нього уваги. Так тривало до десяти років. А потім він зрозумів, що нікому на світі не потрібний і, щоб вижити, змушений думати про себе сам, пише загета «ЯСНО».

Одного разу до Вадима прийшла подружня пара

  • Серденько, передплати газету ЯСНО на своїй пошті. Індекс: 76076

Відтепер коли на нього нападали хлопці, він вперше почав захищатись, більше тренувався, просив учителя фізкультури додатково позайматися з ним. Але найбільше йому подобались комп’ютери. Вчитель інформатики хлопчика дуже любив. Такого старанного і допитливого учня він не мав ще ніколи в житті. Він бачив у ньому великий потенціал і часто вечорами засиджувався з ним, пояснюючи все щось нове і нове, таке, чого не було у шкільній програмі. І невдовзі Вадим почав сам пробувати розробляти програми. Микола Іванович йому, звісно, допомагав, підправляв, але ініціативу виявляв саме Вадим. Одного разу хлопчик навіть взяв участь у районній олімпіаді і посів третє місце. Тоді йому було вже 14. Там він познайомився з Алісою, дівчинкою зі звичайної школи, з хорошої родини, яка й перемогла на олімпіаді. Він першим підійшов до неї, почав розпитувати, хто її готував, яку літературу вона використовує, як складає ті чи інші програми. Між дітьми зав’язалася дружба, і вони почали листуватися. У хлопця був телефон, який подарував йому Микола Іванович. Вадим радів, що вперше в житті має серед дітей друга, точніше – подругу. Аліса знала всі його потаємні думки, вони ділилися не лише знаннями з інформатики, але й мріями. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост