Жінка втерлася в довіру до чоловіка і обчистила його до нитки
На карантині мені було сумно. Робота для мене є сенсом життя. Але довелося на певний час від неї вимушено відключитись. Підсів на Інтернет та соціальні мережі, аби хоч якось відволіктися від буденності. Живу один, у квартирі немає з ким заговорити, навіть кота не маю. У колективі багато жінок, та всі вони заміжні, я якось ніколи не смів задивлятися на жодну, однак вони постійно мені говорять компліменти, це – неймовірно приємно. А тут я почав себе шкодувати, що ніхто добре слово не скаже. Тож почав шукати нових співбесідників, а точніше – співбесідниць, пише газета «ЯСНО».
Додавав у друзі одних жінок. Більшість із них ігнорували мою пропозицію, хтось не писав ні слова, а вона одразу активно почала цікавитись мною.
Навіть не пригадую, чи я її знайшов, чи вона мене, але через кілька днів мені здавалося, що я знаю її все життя.
«Котику, писала вона. – Доброго ранку. Ти вже відкрив свої милі оченятка. Я тобі снилася? Думала про тебе всю ніч, не могла заснути».
Мені здавалося, що я знайшов не жінку, а богиню.
Висока, струнка білявка так мило усміхалася з фото, що я захотів побачити її у відеочаті.
Та коли зателефонував, вона дзвінок скинула:
«Зайчику, я причепурю себе і сама тебе наберу. Ти маєш мене побачити у всій красі!» – написала Ольга.
І я чекав. Терпляче і довго. Три години не випускав із рук телефон. Просто сидів і дивився в одну точку.
Вона зателефонувала аж увечері. Була у червоному коротенькому халатику. Здавалось, що ноги в неї ростуть від вух. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост
