Між закарпатськими яфинами можна знайти ґоґози та справжніх гадів

Серпантин схожий на американські гірки. Є дуже небезпечні підйоми. На половині дороги зупиняємось, аби трохи роздивитись довкола. Звідси усі гори та стежини не такі, як знизу. Ідемо прогулятися. Знаходимо перші яфини! О, диво! Вони тут зовсім не такі, як на ринку, пише газета «ЯСНО».

Виявляється, кущики зовсім дрібненькі, але яфин на них досить багато. Їх потрібно шукати, як суниці. І як цих ягід можна кілограмами назбирати? Для цього, виявляється, використовують спеціальні гребінці, які називають рвачками. Про це нам розповіли та ще й показали на практиці самі збирачі. Також, за їхніми словами, сягати за яфинами треба обережно, бо в кущиках полюбляють відпочивати справжні карпатські змії – єдині ядовиті плазуни Карпат. Самі вони нікого не атакують, але якщо людина їх стисне у долоні, чи наступить на гадика ногами, звісно, що він, обороняючись, може вкусити. І має на це повне право!

Уперемішку з яфинами ростуть кущики брусниці. Червоні ягоди мають дуже багато народних назв: борина, боровина, борівка, брослина, бруслинчик, хворостянка, ґоґодза, ґоґози, ґоґоци, ґоґоцки, голубець, грушпан, кам’яниця, кам’янка, камінки, квасниця червона, квасничник, суфез, яфуза… Всіх навіть не перерахувати.

Та найдивовижніше, кущики ростуть дуже щільно і ходити нами так м’яко, ніби ноги наступають на пухкенькі хмариноньки… а вони тут дійсно поруч. Отже, походивши крайнебом, знаходимо криницю. Щиро радіємо, оскільки тут така спека, що важко дихати. Підставляємо долоні під струмені. Вмиваємо обличчя і смакуємо диво-водицею. Продовження – завтра на ЗакарпатПост. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост