Особисте життя Лукашенка: як і хто готував дівчат для «бацьки»

Білоруський модельєр Саша Варламов, який зараз живе в Німеччині, нещодавно розповів одному з українських ЗМІ про скандальні подробиці особистого життя Олександра Лукашенка, про те, як модельні агентства постачали дівчат білоруському лідеру, та назвав багатьох високопоставлених чиновників, залучених до цього процесу.

Журналістка Білоруської служби Радіо Свобода поспілкувалася з Варламовим і спробувала отримати коментарі від людей, яких згадав модельєр, пише Радіо Свобода.

Коротко:

• Я займався модою. Вони намагалися модою закрити суть проституції.
• Для мене це було руйнуванням одного з міфів.
• Лукашенко не розуміє, що робить? А як щодо його оточення, тих самих Ейсмонтів, тих, хто знає набагато більше за мене? Той самий Козулін, який знав набагато більше за мене і всіх інших, хто його оточує?
• Патріархат, матріархат – це словесні кліше. Існує диктатура. Вона може походити як від чоловіка при владі, так і від жінки. Жінки жорсткіші за чоловіків.
• Лукашенко втратив контроль, він не має нічого спільного з реальністю. Я не уявляю його в залі суду на лаві підсудних.

– Журналісти чекали появи деталей, на кшталт цих. З одного боку, це було очевидно, з іншого – не було персоніфікованої інформації – це, перш за все, небезпечно; по-друге, той, хто розповідає, піде на компроміс, бо він також бере участь у процесі; а перевірити цю інформацію, з іншого боку, майже неможливо. Ми розмовляли з вами сім років тому після того, як вас звільнили з в’язниці. Тоді ви про це не говорили. Перед виборами вийшло розслідування телеканалу «Белсат» про особисте життя Лукашенка, в якому ви розповіли багато подробиць, але не всі. А тепер є інтерв’ю українському ЗМІ, де з’явилися нові подробиці і були оголошені імена відомих людей.

– У мене були власні плани, але я пішов під дах БДУ (Білоруського державного університету), щоб реалізувати проєкт, який, мабуть, не міг бути реалізований ніде більше. Все складалося, а потім виявилося… Для мене це було дивним: невже ти не можеш обійтися своїми силами? Маючи БДУ, стільки студенток… (мова йде про колишнього ректора БДУ Олександра Козуліна – ред.). Мені раптом довелося забезпечувати його контакти з Лукашенком через цих дівчат, яких він запрошував до лазні. Для мене це було руйнуванням одного з міфів, які у мене були на той час. Це було фіаско у моєму ставленні до Козуліна. Я перестав до нього добре ставитися. Як так можна? Це неможливо. Я, звичайно, запросив одну… І мені вже пізно кудись їхати, і мені було вже неможливо закрити свій проєкт, бо під дахом БДУ йшло фінансування, все розкручено було.

І куди мені було подітися? Тож довелося згадати кілька старих прізвищ, імен. Власне кажучи, нічого страшного не було. Ніхто нікого не зґвалтував. Дівчата, якщо можна їх так назвати, сказали – добре, підемо, повеселимося. Ну й повеселилися. Одна з них навчила охоронців ходити «від стегна», як на подіумі. Там усі сміялися. Мені було не до сміху. Я переступив через власні моральні межі. Поза подіумом робіть, що хочете. Але на подіумі ти модель. Не можна змішувати все в одну купу.

«На цій землі таємниць немає»

– В інтерв’ю українському ЗМІ ви згадали ім’я Конопльова, імена трьох людей із родини Ейсмонтів, родину Смоляків, Абельську та інших. Можливо, влада захоче помститися, можуть покласти і певну відповідальність на вас, бо ви, нехай і вимушено, виконували роль сутенера, бо ваші моделі ходили, як ви кажете, до президентських лазень?

– Не мої моделі ходили.

– Не ваші, але якимось чином це відбувалося через вас. Вас можуть скомпрометувати, вони можуть сказати, що так ви мститеся за арешт, за те, що чогось не отримали. Чому ви, незважаючи на всі ці ризики, пішли на це?

– Тому що на цій землі таємниць немає. Все таємне завжди стає явним. Якщо це підлість, треба сказати, що це підлість. Якщо це Лукашенко, він що, не розуміє, що робить? А як щодо його оточення, ті ж самі Ейсмонти, ті, хто знав набагато більше за мене? Той самий Козулін, який знав набагато більше за мене, і всі інші, хто його оточує, вся ця купа чиновників – вони хіба не знають, що відбувається? То чому я повинен соромитися називати речі своїми іменами? Я повинен ще боятися… Я уже не в тому віці, щоб боятися, що зі мною щось станеться. Вони не владні над тим, щоб вирішувати, скільки мені жити, де і як.

«Узяли інтерв’ю, але через день-два зателефонували і сказали, що не хочуть, щоб ця інформація була оприлюднена»

– Ви розповідали українським журналістам про щедру, так би мовити, компенсацію, гарантовану учасницям конкурсів краси – квартири, машини, високі зарплати до 2 тисяч доларів на місяць. Як ви гадаєте, чи гарантує це мовчання? Ми знаємо багато історій у західному світі, коли потворні епізоди з життя відомих людей ставали відомими через 10, 20 і 30 років. Який ваш прогноз? Чи можна чекати признання від тих жінок, які зараз перебувають на високих посадах завдяки, як припускають, особистим стосункам?

– Цього червня я пішов на перше інтерв’ю, до мене звернувся «Белсат». Інтерв’ю зняли у студії в Берліні. У мене був такий перший емоційний виплеск енергії після довгого мовчання. Згодом журналісти «Белсату» зустрілися з тим же Козуліним. Козулін усе це підтвердив і дав додаткові адреси, імена, яких я просто не знав. «Белсат» поїхав туди і взяв інтерв’ю, журналісти знайшли додаткові адреси й імена, про які я просто не знав. Люди розповідали, але через день-два зателефонували і сказали, що не хочуть, щоб ця інформація оприлюднювалася. Люди бояться. Люди бояться, що з ними, з їхніми сім’ями щось зроблять.

Я один… Якщо вони хочуть поквитатися зі мною, нехай приїжджають, знайдуть мене. І що? Якщо Богові буде потрібно, так і станеться, якщо ні – то ні. Досить уже мені боятися в цьому житті.

– Олег Алкаєв, колишній керівник стрілецької групи, колишній начальник «Володарки», який зараз, як і ви, живе в Німеччині, казав, що якщо влада зміниться, щонайменше 30 осіб стануть у чергу для надання свідчень у справі зниклих. Якщо в Білорусі зміниться влада, скільки людей стоятимуть у черзі – якщо не до прокуратури, то на інтерв’ю різним ЗМІ – щоб розповісти про те, як забезпечувалося особисте життя керівника Білорусі?

– Половина країни. Вони змінять маски. А ті, хто отримував гроші від Лукашенка, будуть стояти в черзі на отримання грошей від іншої людини.

– Я маю на увазі в даному випадку організацію особистого життя Олександра Лукашенка.

– Не маю поняття. Хочете розсмішити Бога, розкажіть про свої плани. «Проти лому немає прийому, якщо немає іншого лому». Лукашенко – це лом, і його можна сколупнути лише іншим міцним ломом. Я не політик, але я бачу, що єдиною людиною, яка може це зробити, є Путін.

«Мені довелося це зробити двічі. Але даруйте, там теж не було ніякого насильства»

– Зараз у Білорусі відбуваються креативні жіночі акції, в тому числі проти проявів патріархату, про які ви розповіли. Патріархат – це і той, хто насолоджується, і той, хто віддає своє тіло в обмін на кар’єру, гроші чи щось іще. Ви розумієте, що ви разом із модельними агентствами, показами моди також були частиною цього патріархату?

– Патріархат, матріархат – це кілька словесних кліше. Існує поняття – диктатура. Це може походити як від чоловіка при владі, так і від жінки. Жінки жорсткіші за чоловіків. Це природа. Жінка повинна захищати свою дитину. 15–20 років тому я казав, що Білорусь – це країна, де жінка, найімовірніше, прийде до влади. Я не кажу, що це Тихановська. Тихановська не керівник. Вона цікава, добра, мила жінка, але вона не керівник. Є жінки-керівники. Я знаю, що жінки сміливіші, більш організовані. Білорусь – жіноча країна, і мене не дивує те, що зараз жінки ідуть, бо вони знають, що з ними не будуть поводитися так жорстоко, як із чоловіками.

Ви можете висунути мені певні претензії. Напевно, є певні підстави. Я також не завжди був ідеальним. Далеко не ідеальним. Я жива людина. Єдине, що я не переступав жодної межі… Мені довелось двічі це зробити. Але, даруйте, там теж не було ніякого насильства. Я просто запросив своїх знайомих і сказав, прошу дуже… Чому Нагорний не признається, що постачав і постачає туди народ? Чому Тамара Гончарова не признається? Що у них, сумління бракує? Якщо зараз розбирати Нагорного, Тамару, Ліку Ялинську, ви отримаєте помийне відро. Почнуться плітки. Я не хочу говорити про це.

«Я займався модою. Вони намагалися модою закрити суть проституції»

– Чи можете ви пояснити, як була створена протокольна служба Адміністрації президента і як вона працює?

– Я все це розповів… Коли була створена Національна школа краси, сама ідея була чистою. Це був новий центр молодіжної моди, така була моя ідея. Вони хотіли зробити з цього кубло. Потім першу керівницю змінили, Ялинську не призначили, бо у неї не було диплома і всі знали, хто вона. Сережникова стала на чолі. Дякувати Богу, що вона ухитрувалася вийти заміж і піти. Багато хто про неї говорить добре, але вона також пройшла через цю терку-м’ясорубку. Але люди змінюються. Чому б чесно не сказати, що, мовляв, у моїй історії була така неприємна ситуація, і тепер я інша? Усе це було, все це відбувалося. Вона очолювала, вона була провідником до ліжка Лукашенка. І ці дівчата, які підписували дворічний контракт з усіма умовами… Я займався модою. Вони намагалися модою закрити суть проституції.

– Що ви тепер знаєте про те, як працює ця служба? Як відбувається відбір, які підписки даються?

– Я переконаний, що все відбувається те ж саме. Деякі люди, які там працюють, пишуть мені. Вони чесно називають це «гадючником». Там немає змін і зрушень. Усе це працює. Функціонує.

– Марія Василевич, депутатка парламенту, однією з перших законодавчих ініціатив оголосила про впорядкування модельного бізнесу. Як результат, Міністерство праці 20 січня поширило перелік видів робіт, які можуть виконувати молоді люди у віці від 14 до 16 років. Зараз список включає модельний бізнес. Що це може означати?

– Це не вільна країна. Це означає, що кожен, хто хоче працювати в моді, повинен пройти «на екранчик через диванчик», як казали раніше.

– Одного разу чиновник адміністрації президента в інтерв’ю Радіо Свобода про наближених до Лукашенка красивих жінок на високих посадах сказав, що люди дуже помиляються, коли вважають, наприклад, ту саму Наталію П’яткевич коханкою президента, що насправді йому подобаються лише дуже молоді жінки. Що ви знаєте про це?

– Звичайно, я знаю. Наталія П’яткевич – дуже розумна жінка. Вона була першим заступником голови адміністрації Президента. Якби вона була дурною, її б там не було.

– Якби у вас була дочка, ви дозволили б їй або чи порадили б їй стати моделлю?

– Модель – це не професія. Модель – це епізод. Там, де я живу, ніхто не прагне стати професійною моделлю. Це епізод, коли можна заробити додаткові гроші, щоб зняти квартиру, оплатити навчання, щось придбати. Підпрацювала – і продовжує займатися своєю професією. Професія моделі? З легкої руки Версаче вони стали супермоделями, це стало бізнесом, великими грошима. У мене навчалися діти моїх друзів. Вони виходили на сцену, роблячи це для себе, щоб почуватися впевнено, щоб уміти тримати себе. Це можливо. Але бути у супроводі? Займатися ескортом? Є люди, які це люблять. Казати, що це усім не можна? Є люди, які це люблять.

– Бути ескортом чи мати ескорт?

– Є люди, яким подобається переходити з ліжка в ліжко. Неправильно стверджувати, що це не люди. Вони також мають право займатися улюбленою справою. Але для чого мода? Я не розумію, чому худорляві 14-річні каченята, «синенькі», «зелененькі», ще «без пір’я»… Я не розумію, яку гарну сукню можна одягнути на ходячий скелетик. Для того, щоб викликати у чоловіків що? Це педофілія. Жінка стає красивою, коли дозріває. А одягати підлітків, гримуючи їх під дорослих? Це нова Лоліта Набокова?

У мене були покази в Німеччині в галереї «Лафаєт». Після одного шоу підійшла журналістка і сказала, що все було чудово, ваші діти чудові, але я хочу дати вам пораду: не можна малювати дітей як дорослих, ви не повинні прикрашати їх біжутерією, як дорослих, тому що вам можуть висунути претензії у пропаганді дитячої проституції.

– Ви особисто зустрічалися з Олександром Лукашенком, спілкувались з ним?

– Ні. Ми дивились один на одного обличчям до обличчя під час шоу у Палаці республіки з нагоди 8 березня. Він дивився на мене, я стояв за лаштунками і також дивився, хто кого перегледить. Я не посміхався, не кивав, я стояв і думав: ну і мерзотник же ти. Він перший відвів очі…

– Як ви можете пояснити такий спосіб життя, те, що вам відомо, з точки зору психології?

– Коли він став президентом, його оточення витягнуло з нього ці гидкі речі. Було б у нього інше оточення, можливо, було б інакше. Вседозволеність… Завжди слід перевіряти людину на спрагу до влади…

– А у стосунках із жінками?

– Це продовження влади. Він має владу над людьми, він їм платить, вони бігають і охороняють його. Коли гроші закінчаться, вони його «пристрелять». Коли смажений півень дзьобне і його оточення зрозуміє, що йому хана, вони першими його «пришиють». Шекспіра почитайте. І сини можуть це робити, щоб себе «відмазати» потім. Він серед ворогів. Хіба він цього не розуміє? Що всі, навіть його Коля, якого він не хотів… Я не впевнений, що Лукашенка будуть судити. Тільки посмертно…

– Біллові Клінтону коротка інтрига з Монікою Левінською ледь не коштувала президентства. У Білорусі про це хоч і не говорять публічно, але на кожній кухні обговорюють, хто мама Колі, що таке протокольна служба, чому чергову молоду дівчину побачили на офіційному заході поруч із керівником. Але жодного офіційного розслідування, звинувачень, скандалів на рівні запиту парламенту, прокуратури тощо. Ви не замислювались над продовженням своєї історії у цьому напрямку – ініціювати розслідування як щодо морального обличчя, так і незаконного використання бюджетних коштів?

– Це все малоймовірно. Як виглядає, дороги назад у нього немає. Він втратив контроль, він не має нічого спільного з реальністю. Я не уявляю його в залі суду на лаві підсудних. У цій драматургії я бачу вельми серйозний драматичний фінал. Трагічний фінал. Я бачу кров наприкінці.

– Чим ви зараз займаєтеся у Німеччині? Ви в безпеці? Чи є з чого жити, чи є можливість професійної реалізації?

– Я не можу займатися своєю професією, бо світова мода накрилася мідним тазом. Я жартую, але це правда. Моя білоруська пенсія – 50 доларів. Це неможливо. Я ветеран праці, 38 років працював…

Мені потрібен був час, щоб переоцінити себе, все, що я робив. Зараз у мене виходить книжка німецькою мовою. «Недитячі казки». Дві книжки в ескізах, ще кілька років працюватиму над ними. Мені тут досить спокійно. Самотньо. Але самотність, я точно знаю, не для слабких людей.

Тамара Гончарова: Заяви пана Варламова про діяльність мого агентства – вигадка та брехня

Радіо Свобода звернулося за коментарем до багатьох людей, про яких Саша Варламов згадував в інтерв’ю. Поки що ми отримали відповідь лише від Тамари Гончарової, керівниці модельного агентства «Тамара»:

«Моє приватне агентство жодним чином не пов’язане зі службовим протоколом адміністрації президента. Заяви пана Варламова про діяльність мого агентства – це вигадки та брехня».

Козулін у 2006-му: «Особисте життя політика має бути в полі зору»

За словами Олександра Варламова, посередником був тодішній ректор Білоруського державного університетуОлександр Козулін, який запропонував Варламову, чий центр моди входив до БДУ, знайти моделей, які б пішли до «президентської лазні». Олександр Козулін, колишній кандидат у президенти Білорусі, колишній політв’язень, у розмові з Радіо Свобода назвав це «фантазією модельєра», який «не стояв зі свічкою». Козулін сказав, що він про особисте життя Лукашенка він висловився ще у передвиборчомутелевиступі під час президентської кампанії 2006 року, і що час давати інтерв’ю ще не настав.

Ось фрагмент передвиборчого виступу Олександра Козуліна:

«Я прийшов сюди зі своєю коханою дружиною Іриною Козуліною. Я хотів представити її вам, моїм потенційним виборцям. Показати, яка у мене чудова дружина. Ми прожили з нею двадцять вісім щасливих років і проживемо ще стільки, скільки Бог дасть. Але мені не дозволили представити її вам тут. Я хотів, щоб ви побачили, яка у нас сім’я. А не так, як у декого…

За всі дванадцять років ми не бачили першої леді ні на телебаченні, ні на святах, ні на офіційних прийняттях. Та й не є секретом для багатьох, що нинішній голова держави живе з іншою жінкою і має від неї сина – подарунок до свого 50-річчя. Та й про цивільну тещу колишнього міністра охорони здоров’я – говорять багато, ой багато. Ну, нехай Бог їх судить.

Приватне життя політика повинне бути на виду. Щоб люди тобі довіряли, щоб вони знали, що ти не маніяк, здоровий і, прийшовши до влади, будеш поводити себе гідно, по-людськи».

Автор розслідування на «Белсаті»: поговорити з нами погоджувалися люди, які мали доступ до найвищих керівних кіл країни

Ось що сказав автор розслідування на «Белсаті» Стас Івашкевич про те, як він працював із цією темою:

«Для нас як журналістів це був один із найскладніших викликів – знайти спікерів для програми про жінок Лукашенка. По-перше, важко було знайти того, хто знав би щось на цю тему. І здавалося абсолютно нереальним умовити їх на розмову. Моя колега, журналістка-розслідувачка Ольга Ратмірова знайшла десятки людей: дехто з них був за кордоном, до когось не можна було знайти телефону, і ми влаштовували їм засідку поблизу імовірного місця проживання чи роботи. З них шість людей погодились поговорити з нами. Під запис – лише двоє. Обидва живуть за кордоном. Але, з позитивного боку, нас вразило те, що люди, які мали доступ до найвищих керівних кіл країни, погодились поговорити з нами, і багато з них досі працюють у системі.

Що стосується нашої зустрічі з Козуліним, про яку говорить Саша Варламов, я не впевнений, звідки він узяв цю інформацію. Я такого підтвердити не можу. Але що стосується історії Варламова про жінок Лукашенка, ми справді отримали підтвердження багатьох його слів (хоча і не всіх) із одного чи кількох джерел, які у своєму становищі могли мати доступ до цієї інформації». Оригінал публікації – на сайті Білоруської служби Радіо Свобода • Більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета #1 для життя! ЗакарпатПост