Так, це була точно вона! Донька мого старого знайомого! Я востаннє бачив її давно. Тоді їй було років 12. У той час вона була ще такою дитиною – стрункою, скромною, з заплетеною косою і завжди у джинсах. Як же вона змінилася тепер • Ціла стаття надрукована в газеті ЯСНО •
З великими грудьми, з пишними формами, нафарбована, напівоголена. Боже! До мене прийшла дитина мого друга! Я не знав що робити. Вона мене не впізнала. Але я не стримався і почав їй розказувати про те, як я зависав у них, як вона малою нам бутерброди робила. І Марічка-Сільвія просльозилася. Я мало не плакав також. Ну не міг же я потягнути в ліжко дівчину, яка росла в мене на очах, для якої я був 42-річним дядьком. Хоча навряд чи з її професією вона на це зважала. Якби я захотів, вона б точно не пручалася. Гроші були викинутими на вітер, але про них у той момент я шкодував найменше. Я не знав, чим можу допомогти дівці. Вона вперто про себе нічого не розказувала. Лише запевняла, що в неї все добре, що вона щаслива і просила вдома нікому нічого не розповідати, бо була зі мною з одного села», пише газета ЯСНО.
Відтоді минуло два місяці. Василь мучиться в думках, що робити, як вирвати Марію з того оточення, в яке вона потрапила, і чи казати щось її батькові, з яким він знається з дитинства.
«Я потрапляв у різні ситуації, знімав різних повій, але такого зі мною не було більше ніколи», – каже він. – От тепер, поки я в Чехії, все добре, мовчу… А коли побачу вдома Івана, не знаю, чи стримаюсь, чи не розповім усе… Адже дівку треба рятувати. Хіба такого майбутнього хотів би для неї батько?»
Про інші пригоди українського заробітчанина читайте в наступних номерах газети ЯСНО • Цілу статтю читай тільки у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
