Дівчинка народилася на 22-му тижні вагітності і вижила, хоча лікарі запевняли, що це нереально

Дівчинці дали дивне ім’я – Лірік, її називають справжнім бійцем

Вона народилася на 22-му тижні вагітності, саме до цього терміну можна робити аборти за медичними показаннями. Вважається, що хоч плід і є живим, та без утроби матері нормально розвиватись не може. У медичному середовищі пологи на 22-му  тижні вважаються викиднем, хоча реанімувати дітей намагаються навіть народжених на 20-му тижні. Найбільших успіхів у цьому питанні досягла наразі Японія. Однак навіть там відсоток виживання неймовірно низький • Ціла стаття надрукована в газеті ЯСНО •

28-річна Лаура та її 39-річний наречений Річард чекали на появу на світ близнючок 16 листопада. Та малюки народилися 15 липня. Одна з дівчат померла, а Лірік вижила, пише  газета ЯСНО.

Утім лікарі мало вірили в те, що вона проживе довго.

Лаура є вчителем йоги і всю вагітність вела активний спосіб життя. Під час першої зустрічі з гінекологом у березні вона почула радісну новину, що у неї будуть дві донечки.

«Я вже уявляла, як дівчатка бігатимуть у хаті, як ми бавитимемося з ними. Це було щастям!» – наголошує жінка.

Протягом усього першого триместру Лаура почувалася погано, з 20 тижня у неї почалися болі в животі. Жінка часто бувала у лікаря, та її заспокоювали, що все добре.

«14 липня я відчувала щось, схоже на перейми, та мій гінеколог сказав, що таке буває. але хвилюватись не варто. Однак якщо в мене справді почнуться пологи, медик попередив, що реанімувати дітей у них немає можливості», – пригадує вона.

Лаура поїхала з лікарні додому і займалася йогою, бо думала, що це допоможе вгамувати біль. Та дива не сталося. Навпаки – почалися пологи.

«Перейми стали сильнішими, я не спала всю ніч. – каже Лаура. – Я плакала від болю та страшних думок. Наступного ранку, 15 липня, я сказала нареченому, що це не нормально. Ми зателефонували до лікарні і запитали, що робити. Мені порадили стежити за частотою переймів, а коли я відповіла, що вони дуже часто – наказали їхати до лікарні. Спершу я поїхала до місцевої. Там мене оглянули і сказали, що шийка матки розширена на 3 сантиметри. Я жахнулася і поцікавилась, що це означає.  Вони сказали: «Ми зробимо все можливе, щоб пологи зупинити», бо це був термін 22 тижні і 2 дні. Мені дали ліки, аби припинити перейми. Потім лікар прийшов поговорити. Він сказав, що в тій лікарні, в якій ми знаходились, немає реанімації дня дітей, які народилися раніше 24 тижнів, тобто якщо я народжу до цього терміну, можу з дочками попрощатись. Це здавалося кошмаром. Тож ми прийняли рішення їхати до медичного центру, в якому були покращені умови для інтенсивної терапії новонароджених. Їзди було хвилин 15. Я почувалася нормально» • Цілу статтю читай тільки у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост