Про це написала у соцмережі інша заслужена вчителька Олеся Калинич.
“Засвітивши, свічку не ставлять під посудину, а на свічнику; то й світить вона всім, хто в хаті. Євангеліє від Св. Матея, V; 15 Це було ще в ті часи, коли вчителі не гналися за шкільною програмою, а могли з нами, учнями, годинами розмовляти про життя. Власне, учителі віртуозно вміли поєднувати в якусь немислиму симфонію і навчання, і моральні основи. Такою є Олена Іванівна Каневська – учителька української мови та літератури Хустської школи-інтернату (згодом – Хустської гімназії-інтернату), заслужений учитель України, авторка книжок на педагогічні теми. Олена Іванівна – моя вчителька риторики. Пригадую уроки. Це її наука – готуватися до виступу треба вміти навіть за 2 хвилини. Тему ж потрібно розкрити протягом 1 хвилини – змістовно й так, щоб тебе захотіла слухала авдиторія. А ще оратор мусить бути яскравим. Ти говориш майже експромтом (бо що підготуєш за 2 хвилини? – у 90-і роки в нас не було інтернету). А час піщинками невпинно осипається в годиннику.
Вічна пам’ять Олені Каневській!