Мені 24 роки, у мене 5 дітей, і я не знаю, що з ними робити
Що робити молодій жінці, коли у юному віці вона вже є багатодітною мамою. При цьому всі діти малі, а вона нічого не встигає. Та ще й живе у злиднях. До газети ЯСНО звернулася закарпатка Ірина. Вона просить поради, бо не може впоратись із великою родиною.
Мені тільки 24 роки. А повна хата дітей. Моєму чоловікові 42, але він ніде не працює, постійно випиває. Першу дитину від нього я народила у 17 років. Коли завагітніла, була ще школяркою. Батьки, як дізналися, вигнали мене з дому, тож я пішла жити в його маленьку халупку. Справа в тому, що Максим має судимість і каже, що його ніде не беруть на роботу. Ми фактично живемо з грошей, які отримуємо на дітей. Через це я постійно народжую. Та й контрацепцією ніякою ми не користуємось. Боюсь, що через 10 років у мене буде дітей більше, ніж у шкільному класі. Двічі я народжувала двійню, тож чи не кожна вагітність може бути багатоплідною.
Живемо ми у великій скруті. Діти часто недоїдають, одяг нам приносять знайомі та сусіди, продукти нерідко також. Коли з’являються якісь гроші, чоловік одразу пускає їх на спиртне. Навіть дрова купити, щоб взимку у хаті було тепло, складно. Я ховаю від нього кошти, аби хоч щось заощадити. Піти від нього я просто не маю куди… та й хто мене прийме з п’ятьма малими дітьми. Моєму найменшому Степану усього сім місяців. Добре одне, що яким би п’яним Максим не був, руки на мене ніколи не знімає. Може кричати, але не б’є. Дітей він не дуже любить, бо ніколи доглядати за ними не допомагає, а я так втомлююсь, що вечорами валюся з ніг. Ще ж наварити на всіх треба. Випрати масу одягу (а пральної машини у нас немає, я все перу руками), прибрати в хаті, дрова наколоти… і ще й на городі посадити, пополоти, покопати, зібрати урожай.
Одним словом, мені дуже важко, а помочі ніякої. Я не знаю, що робити і як так жити далі. Я просто не витримую… І батьки мене досі не хочуть бачити.
