Марточка аж 13-ох народила. Чому на Закарпатті почали розводити чорних свиней
Ці свині невеликі, розміром, як собака, важать приблизно 50 кілограмів. Колір незвичний – чорний. Багато в кого вони не сидять у загорожі, а пасуться, як кози. Колись усіх свиней на Закарпатті утримували саме так. Наприклад, як розповіла мешканка села Лумшори Олена Гапак, у її дитинстві свині утримували саме так і вони харчувалися жолудями, травою, корінцями… А тепер все більше і більше повертається то такого розведення тварин у природних умовах. Тим більше, що останнім часом люди все більше почали замислюватись про здоров’я, зрозуміли, що жир – то шкідливо і все більше наших краян почали шукати для себе породи свиней, що дають м’ясо з меншою кількістю холестерину. Такими чорні в’єтнамські. Розводять їх і на Ужгородщині, і на Хустщині, і на Перечинщині. Та журналіст газети ЯСНО побував на Тячівщині, де поспілкувався з господинею чорненьких хрюшок і розпитав, чому вона надає перевагу розведенню саме в’єтнамців.
Марія Сойма – справжня закарпатська ґаздиня. У неї в обійсті є і вівці, і кози, і корова, і багато курей і, звісно ж, свині. Жінці 53 роки і вона така енергійна, як молода дівчина. Всюди нею повно.
«Чоловік на заробітках у Чехії. У мене на голові і город, і сад, і ґаздівство. Худобу тримаю і щоб копійчину заробити, і щоб дітям та онукам було молоко та м’ясо, – розповідає закарпатка. – У мене є 30-річна донька, яка з двома синами живе біля мене, 23-річний син, що зараз разом із Василем на заробітках та двоє 12-річних близнюків – Юрко та Сашко. Усі діти поруч. Тому кручуся, як можу, аби на ноги їх поставити. Зять у мене інвалід, тож і доньці допомога потрібна».
Жінка охоче показує свої володіння і розповідає, де в городі що висаджує, коли підкопує і коли збирає врожай. Утім нас найбільше цікавлять її чорні свині.
«Першу партію чорнявок син привіз із Хмельниччини сім років тому, – заводить нас Марія у хлів і аж сяє від гордості. Там дійсно дуже чисто, ніякого запаху, тепло і затишно, як у хаті. – Ці свині дуже охайні, – вихваляється господиня. – Свою природну потребу завжди справляють лише в одному місці. Я щодня випускаю їх бігати. Коли є трава, пасуться, коли ж немає, просто гуляють. Їм подобаються снігові забави. Вони розумні і ходять за мною, як собаки. Годую їх двічі на добу. Трьом дорослим свиноматкам вистачає 10-літрового відра їжі на одну годівлю».
П’ятеро свиней ідуть і підставляють свої носики, обнюхують гостей. Їм подобається, коли їх чешуть біля вух. Аж простягаються від задоволення.
«У селі більше таких немає ні в кого. Тому тримаємо і хряка, щоб можна було самим розводити. Зараз одна зі свинок вагітна. Ось ця – Лінда, – показує Марія на кругленьку явно товстішу за інших чорнявку.
За словами Марії, одна свиноматка народжує в середньому 10 малюків. У неї їх 4… Тож для чого їй 40 поросят за сезон?
«На продаж, – гордо каже вона. – Я даю оголошення в газету «Закарпатські оголошення» і до мене їдуть покупці з усієї області! Деколи навіть у чергу записуються і чекають, коли мої красуні опоросяться. Ось ця, наприклад, Марточка…. Вона аж 13 народила. Розібрали як мед. За два дні всю малечу розпродала. Продала їх по 600 гривень»
Ще одну свинку звати Люся. Вона – найменша. Зате така проворна, що всюди нею повно, бігає, як козенятко • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
