Закарпаття з висоти показало село, що ніколи не мало церкви. ВІДЕО
Проєкт “Закарпаття з висоти” показав унікальне село в Ужгородському районі. Мова йде про село Підгорб.
В урочищі Береги, що на південній околиці села, на пологій терасі Великолазівської гори – поселення епохи енеоліту.
Церква Вознесіння Господнього. 2000.
Маленьке село ніколи не мало церкви і належало до парохії в Великих Лазах. До Першої світової війни в селі була дзвіниця з 60-кілограмовим дзвоном, що походила, очевидно, з 19 ст. Дзвін реквізували в 1917 р. на військові потреби, після чого дзвіницю селяни продали.
Нову дерев’яну каркасну дзвіницю побудували у вересні 1922 р. біля школи, на землі вдови Амброзія Шенвізнера. Спорудження обійшлося в 180 чехословацьких корон, а за 100 корон бляхар вкрив споруду шатровим дахом. Розповідають, що до спорудження дзвіниці був причетним Юрій Бланарь. Тоді ж у М. Ґеївцях на дзвонарні Ф. Еґрі купили за 4400 корон дзвін, що важив 72 кг, і похрестили його на Петра. Обряд освячення дзвіниці здійснив 10 листопада 1922 р. великолазький духовник о. Варфоломій Талапкович та півцевчитель Іван Копа в присутності селян Підгорба та сусідніх сіл. За радянської влади дзвіницю перенесли на цвинтар.
У 1996 р. розпочато спорудження двох мурованих церков – греко-католицької та православної.
Ідея спорудження церкви належить Альберту Ізганичу та його дружині Марті. За основу взяли базилічну церкву 1908 р. в селі Минай і влітку 1997 р. почалася робота. Фундамент був готовий восени того ж року, а до кінця 1999 р. основні будівельні роботи було завершено. Весною 2000 р. на вежі встановили відлитий у Польщі 500-кілогра-мовий дзвін, вкрили вежу бляшаним бароковим завершенням і на свято Вознесіння освятили церкву. Увесь процес організації спорудження, надходження коштів, створення проекту взяв на себе А. Ізганич, а поки тривало будівництво вірники молилися в будинку Ізганичів.
Церква св. Петра і Павла. 1999.
Давніше село не мало церкви, а впродовж 1990-х років споруджено аж дві церкви – православну і греко-католицьку. Камінь під спорудження православної цегляної церкви за проектом інженера Валерія Мелєнтьєва освятив о. Іван Криванич перед святом св. Петра і Павла 1992 р. Через рік уже був фундамент.
У 1994 р. вимурували стіни, у 1995 – поклали верх і турню, посвятили і встановили надбанні хрести, виготовлені з дюралюмінію. Будівельні роботи закінчили в 1996 р., наступний рік пішов на збір коштів для внутрішнього оздоблення, і в 1998 храм обштукатурили всередині. Останнім етапом було бетонування підлоги в 1999 р.
