Лідер Партії угорців України на зв’язок не виходить, фракція сесії не відвідує
30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України у рамках розслідування справи про можливе втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України. На сьогодні про перебіг справи відомо небагато: 28 грудня Закарпатський апеляційний суд наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків у Василя Брензовича, а сам політик, за інформацією заступника голови фракції Йосипа Борто, вже був на той час закордоном, пише Радіо Свобода.
Як повідомили Радіо Свобода у Закарпатській обласній прокуратурі, наразі у кримінальному провадженні, в рамках якого проводилися обшуки, триває досудове розслідування. «У межах цього провадження станом на сьогодні жодній особі не повідомлено про підозру. Слідство здійснюють співробітники УСБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури, – прокоментувала Катерина Хижняк, речниця Закарпатської обласної прокуратури.
Чи було вилучено значну суму коштів при обшуках, про яку говорять джерела у правоохоронних органах, у прокуратурі не уточнюють, посилаючись на таємницю слідства. «Під час проведення санкціонованих обшуків на кількох об’єктах справді було вилучено ряд речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, – додає Катерина Хижняк. – Однак надати більш конкретну інформацію ми не можемо – це таємниця слідства. Стосовно місцезнаходження особи прокуратура не уповноважена надавати коментарі, та хочемо зауважити – зараз якихось обмежень стосовно пересування громадянина немає.
Василь Брензович у зверненні до голови Служби безпеки України раніше називав розслідування діяльності пов’язаних з ним організацій «нездоровим інтересом з боку працівників обласного Управління СБУ в Закарпатській області» та «переслідуванням керівників територіальних осередків».
Василь Брензович – за межами України, напевно в Угорщині – голова облради
Голова Закарпатської облради Олексій Петров на момент обшуків фонду і лідера КМКС закликав правоохоронців зібрати доказову базу, щоб відкинути будь-які політичні натяки на справу. Вже за тиждень – 7 грудня 2020 Олексія Петрова обрали головою облради.
«Мені відомо, що Василь Брензович є за межами території України, на території Європи, напевно Угорщини. Я знаю це через те, що він не з’являється на засіданнях у сесійній залі. Крім того, Брензович є членом профільної бюджетної комісії, але також не приходить через відсутність у країні. На жаль, він не виходить на зв’язок і в селекторному варіанті, хоча такий формат передбачено регламентом роботи облради при проведенні засідань комісії. Крім цього я вже додати нічого не зможу: чи є обвинувачення, чи вручені підозри», – коментує Олексій Петров.
Проте Брензович дає інтерв’ю і активно контактує з європейськими політиками. 12 березня Єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї у своєму Твітері повідомив, що провів онлайн-розмову з главою Товариства угорської культури Закарпаття Василем Брензовичем та народженою в Україні депутаткою Європарламенту від Угорщини Андреа Бочкор, яка за повідомленнями, має українське громадянство і живе у рідному Береговому. Йшлося про права національних меншин та дотримання їх в Україні.
HR/VP@JosepBorrellF і комісар @OliverVarhelyi у своєму листі до
@AndreaBocskor запевнив # прихильність ЄС до # прав меншин # і в тому, що вони очікують # Україна захищати права # національних меншин у тіснішій співпраці з #Hungary
Речник МЗС Олег Ніколенко прокоментував розмову європейського комісара Олівера Варгеї з Василем Брензовичем щодо прав угорців Закарпаття, заявивши Радіо Свобода, що правам угорської, як і інших національних меншин в Україні, нічого не загрожує.
«Правам угорської, як і інших національних меншин в Україні, нічого не загрожує. МЗС і Міносвіти ведуть діалог з угорськими урядовцями, надають їм вичерпні роз’яснення особливостей організації навчального процесу в Україні. Ми виступаємо проти політизації та будь-яких зловживань цією темою», – зазначив Ніколенко.
Після того, як фракція «КМКС» – Партія угорців України, протестуючи проти обшуків, у повному складі залишила першу сесію облради у грудні, депутати КМКС і надалі на сесії не приходять.
«В обласній раді на всіх ключових засіданнях і голосуваннях КМКС в абсолютній більшості всього часу відсутні. Але у профільних комісіях депутати досить активно беруть участь. У томі числі і заступник голови фракції – Йосип Борто. – У бюджетній комісії, медичній, по майну, практично у всіх комісіях вони активні. Особливо там, де розглядається важливі, доленосні для області питання», – додає голова Закарпатської облради. І запевняє, що на місцевому рівні угорсько-українські стосунки рухаються у звичному руслі.
«Якщо брати оцінку щодо рівня температури стосунків (угорсько-українських), то це відповідальність центральних органів влади, які реалізують державну політику зовнішніх економічних зносин, – МЗС, Дмитро Кулеба. Після заходів щодо фонду Егана та Брензовича, Сіярто зустрічався з Кулебою і вони офіційно оголошували позицію щодо відкриття нової сторінки у двосторонніх відносинах. Але це рівень держави, я не можу коментувати. Щодо напрямку, за який відповідаю я, у тому числі представництво Закарпатської обласної ради у двосторонніх проєктах таких інституцій як Європейське об’єднане територіальне співробітництво Тиса, то не сказав би, що у нас була десь дискомунікація, – коментує Олексій Петров. – На якийсь час завадив спілкуванню COVID-19, ми проводили селекторні наради, зустрічалися за допомогою інтернету».
На місцевому рівні продовжують українсько-угорські проєкти і планують нові
Нещодавно у Кішварді (Угорщина) відбулася зустріч Петрова із головою зборів Сабольч-Сатмар-Берегської області Оскаром Шестаком. Приїздив на зустрічІштван Грежа, уповноважений уряду Угорщини, якому заборонено в’їзд в Україну через агітацію під час минулих місцевих виборів на Закарпатті.
За словами Олексія Петрова, питання щодо процесуальних аспектів і кримінального провадження і ходу розслідування (стосовно БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Брензовича) на зустрічі не ставилися.
«Ми обговорювали питання, що стосуються розвитку двосторонніх відносин у розрізі ряду проєктів: по Тисі, сміттєпереробного заводу в Яношах, програми «РЕВІТАЛ 1» у Солотвино. Йшлося про можливості реанімування надалі фонду «Карпатський Єврорегіон», а також про участь угорської сторони у фінансування історичних об’єктів на Закарпатті – Ужгородського замок і палацу Габора Бетлена в Берегові. Угорці поінформували, що отримали підтвердження від уряду Угорщини щодо можливості резервування коштів для фінансування. Також піднімали питання вузькоколійки, – розповідає Олексій Петров.
«З точки зору подальших планових спільних дій ніякого зменшення активностей або охолодження немає. Є деякі політичні моменти щодо заборони в’їзду Грежі, запровадженої МЗС напередодні місцевих виборів, але це питання рівня МЗС. У квітні повинен закінчитися проєкт реконструкції поворотної сцени і акустичної кімнати обласного драмтеатру за фінансової підтримки угорських колег. Сподіваюсь, що питання будуть вирішені і ми побачимо їх тут безпосередньо, якщо COVID-19 і карантинна зональність це дозволять», – каже політик.
На стосунки з угорськими колегами місцевих політиків все ж може вплинути рішення українського уряду, пов’язаний рядом заборон щодо подвійного громадянства. На початку березня Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства», яке передбачає аналіз законодавства щодо питань, пов’язаних з подвійним (множинним) громадянством.
І розробку відповідних законопроєктів, які можуть передбачати заборону українцям з подвійним громадянством претендувати на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також бути членом політичної партії.